Авдієнція або аудієнція (лат. audientia — «слухання») — 1) офіційний прийом у особи високого звання чи рангу, як правило правителя — імператора, короля, султана, князя, сьоґуна, хана, папи римського й інших; 2) у міжнародному праві – прийняття главою держави дипломатичного представника або особи, що займає високу державну посаду[1].

Французькі дипломати очікують на аудієнцію султана Селіма III 10 жовтня 1724 в Топкапи
Прийом царем Олексієм Михайловичем шведського посольства в 1674

Голови дипломатичних представництв і особливих місій, незалежно від їхнього класу й рангу, мають право на аудієнцію. Окрім цього, аудієнція, як правило, дається під час вручення вірчих грамот або на прохання голови представництва або особливої місії.

ПриміткиРедагувати

  1. Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. (2000). Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень (Українська). Київ: Довіра. с. 134. ISBN 966-507-049-5. 

ДжерелаРедагувати

Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень /Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – С. 134.

ПосиланняРедагувати