Аугустс Кірхенштейнс

А́угустс Кірхенште́йнс (латис. Augusts Kirhenšteins; (6) 18 вересня 1872, Мазсалаца, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 3 листопада 1963, Рига, Латвійська РСР) — латвійський політик німецького походження, діяч маріонеткового більшовицького режиму Латвії. Вчений-мікробіолог, голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1940—1952), Герой Соціалістичної Праці, академік Академії наук Латвійської РСР (1946).

Аугустс Кірхенштейнс латис. Augusts Kirhenšteins
Прапор в. о. президента Латвії
21 липня — 5 серпня 1940
Попередник:	Карліс Улманіс
Наступник:	реокупація Латвії
Прапор 16-й Прем'єр-міністр Латвії
17 червня — 25 серпня 1940
Попередник:	Карліс Улманіс
Наступник:	реокупація Латвії
Прапор Голова Президії ВР Латвійської РСР
25 серпня 1940 — 10 березня 1952
Попередник:	Радянська окупація Латвії
Наступник:	Карліс Озоліньш
Народження:	18 вересня 1872(1872-09-18) Мазсалаца, Латвія
Смерть:	3 листопада 1963(1963-11-03) (91 рік) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання:	Кладовище Райнісаd
Країна:	Російська імперія, Латвія і СРСР
Освіта:	Тартуський університет
Партія:	КПРС
Автограф:
Нагороди:	орден Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив із простої німецької родини. Випускник Ризької гімназії, 1902 року закінчив ветеринарний факультет Юр'ївського (Тартуського) університету в Ліфляндській губернії. Працював ветеринаром у містах Вілмієра і Лімбажі. Учасник революції 1905 року. Емігрував до Швейцарії, де навчався на мікробіолога в Цюриху. З початком Першої світової війни — у Сербії, де служив військовим лікарем в армії.

1917 — повернувся до Латвії. Займався педагогічною працею, був одним із засновників Латвійського університету та Латвійської сільськогосподарської академії.

З 1923 року — професор кафедри мікробіології Латвійського університету.

20 червня 1940 року під патронатом сталінського емісара Андрія Вишинського призначений головою Тимчасового уряду окупованої большевиками Латвії, у липні став президентом.

Після остаточного захоплення большевиками Латвії з 25 серпня 1940 до 11 квітня 1952 року був головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР.

З початку німецько-радянської війни 1941 — евакуйований у східні райони СССР, вступив до ВКП(б). Повернувся після реокупації Латвії сталінськими військами.

Одночасно, у 1946 — листопаді 1963 року працював директором Інституту мікробіології Академії наук Латвійської РСР. У 1951—1958 роках — віце-президент Академії наук Латвійської РСР. Автор наукових праць у царині мікробіології та вітамінології.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (17.09.1957)
• шість орденів Леніна (17.09.1942; 31.05.1946; 20.07.1950; 6.11.1951; 23.03.1956; 17.09.1957)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (17.09.1947; 18.09.1952; 17.09.1962)
• орден Вітчизняної війни І-го ст. (2.03.1944)
• медалі
• заслужений діяч науки Латвійської РСР (1945)

Джерела

• (латис.) «Augusts Kirhenšteins» в Латвійській освітній інфосистемі.