Відкрити головне меню
Аспленій
Asplenium trichomanes
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Moniliformopses
Папоротеподібні (Filicophyta)
Клас: Папоротевидні (Filicopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Родина: Аспленієві (Aspleniaceae)
Рід: Аспленій (Asplenium)
L.
Типовий вид
Asplenium marinum
L., 1753
Види
Близько 700, див. посилання
Синоніми
Phyllitis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Asplenium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Asplenium
EOL logo.svg EOL: 37677
IPNI: 20001071
ITIS logo.svg ITIS: 17333
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 32071
Fossilworks: 55061

Аспленій,[1] селезінник,[1] занігтиця,[1] костянець[1] (Asplenium) — рід папоротей. Часто розглядається як єдиний рід родини Aspleniaceae. Назва роду походить від грецьких слів α — заперечення та σπλεν — селезінка, оскільки деякі листовики використовували для лікування захворювань цього органа.

Зміст

ОписРедагувати

Це рослини з перистим або вільчатим «листям» (точніше вайями, що не є справжнім листям) і короткими вертикальними або повзучими кореневищами, у тропіках — часто великі, з перистими або цілісними вайями завдовжки до 2 м і товстими кореневищами з масою сплутаного коріння.

ПоширенняРедагувати

Рід Аспленій містить близько 700 видів, які поширені по всій земній кулі. У складі флори України сучасні флористи описують 10 — 13 видів, які спорадично зустрічаються практично по всій території країни, переважно в місцях із відслоненнями гранітів, пісковиків, вапняків та інших кристалічних порід. За даними В. М. Голубєва лише в Криму зростає 11 видів цього роду.[2]

Перелік деяких видівРедагувати

 
(A. australasicum), один з папоротів, який називають «Пташине гніздо»

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Asplenium // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Голубев В. Н. Биологическая флора Крыма. — Ялта: Изд-во ГНБС, 1996. — 86 с. (рос.)
  3. Murphy, Rosaline J; Page. Cristopher N, Parslow, Rosemary E, Bennallick, Ian J (2012). Ferns, Clubmosses, Quillworts and Horsetails of Cornwall and the Isles of Scilly. Truro: ERCCIS. ISBN 978 1 902864 07 5. 
  4. Asplenium × kenzoi Sa. Kurata Germplasm Resources Information Network
  5. N. Murakami, S. Nogami, M. Watanabe & K. Iwatsuki (1999). Phylogeny of Aspleniaceae inferred from rbcL nucleotide sequences. American Fern Journal 89: 232–243. doi:10.2307/1547233. 
  6. The list of plant and animal species for which the status of natural rarities was established. Процитовано August 26, 2010. 

ДжерелаРедагувати