Асистолія (від дав.-гр. ἀ- — «ні», «без» й «систола») — відсутність шлуночкових скорочень[en] в контексті смертельної серцевої аритмії й повне припинення біоелектричної активності серця[ru], що означає відсутність скорочення тканин серцевого м'яза, а отже, відсутність припливу крові до іншої частини тіла. Асистолия є найбільш серйозною формою зупинки серця і зазвичай незворотна.[1]

Асистолія
Смуга ритму, що показує два скорочення нормального синусового ритму, за якими слідують передсердне скорочення і асистолія
Смуга ритму, що показує два скорочення нормального синусового ритму, за якими слідують передсердне скорочення і асистолія
Вимова
Спеціальність Кардіологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I46.0
CMNS: Asystole у Вікісховищі

Асистолію не слід плутати з дуже короткими паузами в електричній активності серця, навіть тими, які виробляють тимчасове повне припинення діяльності серця, які можуть виникати при деяких менш важких аномальних ритмах. Асистолія відрізняється від дуже тонких проявів фібриляції шлуночків, хоча і ті й інші мають поганий прогноз на одужання, і фібриляція в кінці може привести до асистолії. Крім того, при діагностуванні асистолії слід виключити несправну проводку, від'єднання електродів і проводів, а також перебої в подачі електроенергії.[2]

Пацієнти, які страждають асистолічною хворобою, на відміну від пацієнтів з шоковим ритмом, фібриляцією шлуночків або шлуночковою тахікардією[en], які потенційно лікуються дефібриляцією, як правило, мають дуже поганий прогноз на одужання. Асистолія на початку виявляється тільки у 28% випадків зупинки серця у госпіталізованих пацієнтів, але тільки 15% з них виживають, навіть при наявності відділення інтенсивної терапії[en], при цьому цей показник нижче (6%) для тих, кому вже призначені препарати для лікування високого артеріального тиску.[3][4]

Назва терміну «Асистолія» походить з 1860 року, від сучасної латинської мови, від грецького приватного[en] дав.-гр. ἀ- — «ні», «без» й лат. systolē — «систола»[5][6]

ПатофізіологіяРедагувати

Асистолія обумовлена відсутністю серцевої електричної активності[ru], яка призводить до скорочення шлуночків і, отже, викиду крові на рівні легеневої артерії та аорти, що призводить до блокування кровообігу серцево-судинної системи. На електрокардіографічному рівні, своєю чергою, виявляється ізоелектрична (пряма) хвиля.

ЕтіологіяРедагувати

Асистолія може виникнути при будь-якому важкому захворюванні серця, частіше в гострій фазі інфаркту міокарда, при тромбоемболії легеневої артерії, при передозуванні серцевих глікозидів, протиаритмічних засобів, електротравми, наркозі, внутрішньосерцевих маніпуляціях і важких загальних метаболічних порушеннях, а також значних змінах в первинних, вторинних[en] і третинних серцевих шляхах.[7][8][9]

Причини асистолії також в деяких випадках можуть бути виліковними та оборотними, в тому числі включають хвороби типу «4Г та 4Т»:[10]

У той час як серце вражене асистолією, приплив крові до мозку припиняється, якщо не виконується серцево-легенева реанімація (СЛР) або внутрішній масаж серця (коли грудна клітка відкрита і серце стискається вручну), і навіть в даному разі приплив значно скорочується. Після того, як була застосована безліч невідкладних методів реанімації, але серце все ще не реагує — пацієнт оголошується мертвим. Навіть в рідкісних випадках повторного виникнення серцевого ритму, якщо асистолія зберігається протягом п'ятнадцяти та більше хвилин — мозок буде позбавлений кисню достатньо довго, щоб викликати смерть мозку.[11][12]

ЛікуванняРедагувати

Асистолия лікується серцево-легеневою реанімацією (СЛР) в поєднанні з внутрішньовенним вазопресором[en], таким як епінефрин[en] (адреналін). Іноді може бути виявлена ​​і вилікувана глибинна оборотна причина (так звані «4Г та 4Т» прикладом якої є гіпокаліємія). Дещо раніше рекомендованих втручань, таких як дефібриляція (відома як неефективна при асистолії, але раніше виконувалася в разі дуже тонкої фібриляції шлуночків) і внутрішньовенне введення атропіну, більше не є частиною стандартних протоколів, рекомендованих більшістю великих міжнародних медичних організацій.[13]

ПрогнозРедагувати

Якщо кардіопульмональна реанімація не почалась негайно, відсутність припливу крові в лічені хвилини призводить до загибелі мозку. Після того, як будь-яка спроба реанімації була застосована, але серце не відновило свій спонтанний ритм, лікар може оголосити про смерть пацієнта. Показники виживаності у пацієнта з асистолією значно нижче, ніж у пацієнтів з ритмом, що піддається дефібриляції, при цьому асистолія сама по собі не є шоковим ритмом. Навіть в тих випадках, коли людина страждає зупинкою серця з асистолією і вона перетворюється на менш важкий шоковий ритм (фібриляція шлуночків або шлуночкова тахікардія[en]), це не обов'язково підвищує шанси людини на виживання до виписки з лікарні, хоча своєчасне використання добрих серцево-легеневих і серцево-судинних препаратів може стати важливим чинником, що впливатиме на одужання. Коефіцієнт виживаності поза стаціонаром (навіть при екстреному втручанні) становить менше ніж 2%.[14][15]

Див. такожРедагувати

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація: стандарти діагностики, реанімації та профілактики згідно з доказовою медициною | "Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря". urgent.com.ua. 
  2. Asystole - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. 
  3. Predictors of survival after cardiac or respiratory arrest in critical care units. CMAJ : Canadian Medical Association Journal. ISSN 0820-3946. PMC 3185075. PMID 21844108. doi:10.1503/cmaj.100034. 
  4. Ventricular Tachycardias: Characteristics and Management. Critical Care Nursing Clinics of North America. ISSN 0899-5885. doi:10.1016/j.cnc.2016.04.004. 
  5. asystole | Origin and meaning of asystole by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (en). 
  6. Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, συστολ-ή. www.perseus.tufts.edu. 
  7. Школа сердечно-легочной реанимации > Дефибрилляция > История. critical.onego.ru. 
  8. ACLS: Principles and practice: ACLS---the reference textbook/ Editor: Richard O. Cummins. Dallas, TX: American Heart Association. ISBN 978-0-87493-341-3. 
  9. American Heart Association. ACLS for experienced providers: ACLS---the reference textbook./Editor: Richard O. Cummins. Dallas, TX: American Heart Association. ISBN 978-0-87493-424-3. 
  10. ECC Committee, Subcommittees and Task Forces of the American Heart Association. 2005 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. ISSN 1524-4539. PMID 16314375. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.105.166550. 
  11. Внезапная остановка кровообращения. empendium.com. 
  12. What Is Asystole?. WebMD. 
  13. Standard dose epinephrine versus placebo in out of hospital cardiac arrest: A systematic review and meta-analysis. The American Journal of Emergency Medicine. ISSN 0735-6757. doi:10.1016/j.ajem.2018.12.055. 
  14. Medical Futility in Asystolic Out-of-Hospital Cardiac Arrest. journals.lww.com. 
  15. Survival in Out-of-Hospital Cardiac Arrests with Initial Asystole or Pulseless Electrical Activity and Subsequent Shockable Rhythms. Resuscitation. ISSN 0300-9572. PMC 3947599. PMID 23454257. doi:10.1016/j.resuscitation.2013.02.016.