Архаров Володимир Іванович

Архаров Володимир Іванович
Народився 14 (27) лютого 1907
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 26 вересня 1997(1997-09-26) (90 років)
Донецьк, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність фізик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Галузь фізика твердого тіла
Заклад Ural State Pedagogical Universityd
ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ
Вчене звання професор і академік
Науковий ступінь доктор технічних наук
Членство НАН України
Відомий завдяки: академік АН України
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

Архаров Володимир Іванович (нар. 14 (27) лютого 1907(19070227) — пом. 26 вересня 1997) — видатний український металофізик, доктор технічних наук, професор, академік АН України.[1][2]

Біографія ред.

АРХАРОВ Володимир Іванович народився 14(27) лютого 1907 в Одесі. У 1924 закінчив Нижньогородський індустріальний технікум зі спеціальности "Технік по теплотехніці". З 1925 почав навчатися у Нижньогородському університеті, звідки у 1928 перевівся у Ленінградський політехнічний інститут, який закінчив у1931, отримав спеціальність інженера-фізика. У 1928 – 1932 працював у Ленінградському фізико-технічному інституті. З 1934 до 1936 – старший науковий співробітник Горьківського фізико-технічного інституту. У 1937 – 1946 – старший науковий співробітник, завідувач лабораторії Уральського фізико-технічного інституту АН СРСР (Свердловськ, нині Єкатеринбург) та доцент Свердловського педагогічного інституту (за сумісництвом). Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук захистив у 1945. Звання професора отримав у 1946. У 1947 – 1966 – завідувач лабораторії дифузії Інституту фізики металів АН СРСР (Свердловськ) і проф. Уральського університету (за сумісництвом). У 1965 був обраний дійсним членом АН УРСР. У 1966 переїжджає до Донецька, де створює відділ перекристалізації у Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР. За сумісництвом працює професором Донецького університету. У 1972 – 1986 працює професором - консультантом Донецького університету. 1975–92 працював в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР (Донецьк): завідувач відділу мікролегування сталі (1975–82), старший науковий співробітник - консультант (1982–92). У 1992 – 1997 роках – головний науковий співробітник Донецького фізико-технічного інституту. Володимир Іванович Архаров пішов з життя 26 вересня 1997 у Донецьку.[3][4]

Основний науковий доробок ред.

Працював у галузі фізики твердого тіла, металофізики, фізичного матеріалознавства. Досліджував механізми структурних змін у твердих тілах. Ввів уявлення про колективні елементарні акти та про естафетну передачу активації при дифузії та рекристалізації, а також про квазірівноважні неоднорідності твердих тіл і про міжкристалітну внутрішню адсорбцію розчинених компонентів та домішок. Показав можливість кластерного механізму реакційної дифузії шляхом кооперативних структурних перебудов в шарах продуктів реакції. Запропонував і описав структурну картину процесу газової корозії. Розробив нові методи захисту металів від зносу і корозії: газове хромування, карбідизація електролітичних хромових покриттів, композитні електролітичні покриття.[5][6][7]

Література ред.

  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.

Інтернет-ресурси ред.

Примітки ред.

  1. Архаров Володимир Іванович (14.02.1907 - 26.09.1997). Національна академія наук України. Архів оригіналу за 22 січня 2021.
  2. Д. Т. Таращенко. Архаров Володимир Іванович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 24 січня 2021.
  3. Архаров Владимир Иванович. Metal Journal.
  4. А. Ф. Герасимов, Е. Б. Бланкова. ЧЕЛОВЕК ЧЕСТИ К 100-летию со дня рождения доктора технических наук Владимира Ивановича Архарова (PDF). Уральский федеральный университет. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2018.
  5. АРХАРОВ Владимир Иванович (1907–1997). Уральский государственный университет в биографиях. Архів оригіналу за 22 січня 2021.
  6. 27 февраля 2007 г. исполняется 100 лет со дня рождения видного ученого, академика Владимира Ивановича АРХАРОВА. Физика и техника высоких давлений 2006, том16, No 4 [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
  7. АРХАРОВ Володимир Іванович. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.