Відкрити головне меню

Арте́менко Анато́лій Па́влович (нар. 19 грудня 1918, с. Прибужани, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка — 27 травня 2019, Москва) — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації (1966), Герой Радянського Союзу (1945), під час Німецько-радянської війни командир ескадрильї 93 гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту.

Анатолій Артеменко
Артеменко.jpg
Народження 19 грудня 1918(1918-12-19) (100 років)
с. Прибужани, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка
Смерть 27 травня 2019(2019-05-27)[1] (100 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Штурмова авіація
Освіта Військово-політична академія імені Ленінаd
Роки служби 1940—1975
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Формування 5-та гвардійська штурмова авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль Жукова
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Хрест льотних заслуг (США)

ЖиттєписРедагувати

Народився 19 грудня 1918 року в селі Прибужани Ананьївського повіту Херсонської губернії в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1934 році закінчив 7 класів і Миколаївський будівельний технікум. Працював у конструкторському бюро суднобудівного заводу, вчився в аероклубі.

У 1940 році призваний до лав РСЧА. У 1941 році закінчив Херсонську військову авіаційну школу пілотів. Після закінчення школи залишений при ній льотчиком-інструктором.

Учасник німецько-радянської війни з рвня 1943 року. Воював на Південно-Західному, 1-му та 3-му Українських фронтах.

Командир ескадрильї 93-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії капітан Анатолій Артеменко за роки війни здійсник 186 бойових вильотівна штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки супротивника. У повітряних боях збив 3 ворожі бомбардувальники і 1 винищувач.

Після війни продовжив службу у ВПС СРСР. У 1953 році з відзнакою закінчив Військово-політичну академію. Був заступником командира 448-го штурмового авіаційного полку з політчастини, згодом — інспектором Політуправління ВПС.

У 1957—1959 роках — інструктор відділу адміністративних органів ЦК КПРС.

У 1959 році призначається начальником політвідділу винищувального авіаційного корпусу Групи радянських військ в Німеччині.

У 1966 році Анатолію Артеменку присвоєно звання генерал-майора авіації. Був заступником командира — начальником політвідділу Науково-дослідного інституту авіаційної та космічної медицини.

У 1970 році Анатолій Артеменко призначається начальником авіаційного факультету Військово-політичної академії імені В. І. Леніна.

З 1975 року генерал-майор авіації Анатолій Артеменко — в запасі. Працював у Всесоюзному товаристві «Знання», де очолював секцію військово-патріотичного виховання молоді.

Жив у місті Москва. Помер 27 травня 2019 року. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Нагороди і почесні званняРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року капітану Артеменко Анатолію Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6589).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Олександра Невського, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, орденами Німецької Демократичної Республіки і Румунії, медалями.

Почесний громадянин міста Вознесенська.[2]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Література та джерелаРедагувати

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.