Миколаївський будівельний коледж

Будівельний коледж, на передньому плані — пам'ятник Гнату Шевченку

Миколаївський будівельний коледж — навчальний заклад ІІ рiвня акредитацiї.

ІсторіяРедагувати

30 травня 1944 р. Народний комісаріат будівництва, на основі розпорядження Ради Народних Комісарів СРСР за № 11506-р від 27.05.1944 р., видав наказ № 299, яким наказав відкрити у м. Миколаїв будівельний технікум і встановити склад приймання учнів на 1-й курс у розмірі 250 осіб. Технікум був підпорядкований Головному управлінню навчальних закладів Народного комісаріату будівництва СРСР.

Навесні 1944 р. у час його створення, технікум був розташований на вулиці Рози Люксембург (нині – Нікольська), 58, у невеличкому двоповерховому будинку. Набір абітурієнтів був здійснений у три навчальні групи студентів на підготовчі курси. Учні в першій половині дня навчалися, а в другій працювали — ремонтували приміщення технікуму. Навчальний рік почали з жовтня 1944 р. у складі семи груп на базі 7-8 класів, двох груп на базі 9 класів і однієї на базі середньої освіти.

Навесні 1947 року технікум переселився у відбудований військовополоненими навчальний корпус (вул.1-ша Слобідська, 2), в якому знаходиться і сьогодні (2020). Активну участь у відбудовчих роботах брали викладачі і студенти, що проходили тут виробничу практику. На першому та другому поверхах були обладнані навчальні кабінети, лабораторії, а на третьому – гуртожиток для учнів.

В подальші десятиліття технікум активно розвивався, розширюючи перелік дисциплін, що викладалися студентам, та удосконалюючи матеріально-технічну базу.

Миколаївський будівельний технікум реорганізовано в коледж на підставі спільного наказу Міністерства вищої освіти і Міністерства будівництва УРСР №247/324 від 27 грудня 1990 року «Про перетворення Миколаївського будівельного технікуму в Миколаївський будівельний коледж».

Реорганізації технікуму в коледж, передувала спільна робота з Одеським та Дніпропетровським інженерно-будівельними інститутами (на цей час Одеська та Придніпровська державні академії будівництва і архітектури) на виконання наказу Державного комітету СРСР з народної освіти №879.

З травня 2006 р. коледж став структурним підрозділом Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).

На сьогодні Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури – добре знаний навчальний заклад як в Українi, так i далеко за її межами. Для забезпечення студентів з інших міст житлом на період їхнього навчання, коледж має гуртожиток. У коледжі є: спортивні зали, спортивні майданчики, буфети, їдальня, медпункт, актова зала та спеціалізована бібліотека з читальною залою та книгосховищем.

Навчальна практика проводиться у майстернях під керівництвом майстрів виробничого навчання. Усі студенти мають окремі робочі місця, забезпечені справним робочим обладнанням та інструментом, а також контрольно-вимірювальними інструментами, приладами і пристосуваннями.

Будівля коледжуРедагувати

Будівля, зведена для проживання матросів флоту Російської імперії у 1832–1838 рр. за проєктом англійського архітектора Чарльза Акройда, 1862 року була передана Олександрівській чоловічій гімназії, що проіснувала з 1862 р. по1920 р., та своєю чергою була реорганізована у народний університет, потім інститут, який проіснував до початку Другої світової війни.

Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 534/2) та пам'ятка історії місцевого значення.

Споруда П-подібна в плані, триповерхова, складена з каменя-черепашника, не тинькована. Поле стін тамбуру оброблено рустом. Фасад фланковано ризалітами. У дорадянські часи при гімназії була облаштована домова церква, в якій на початку XX сторіччя сталася пожежа. У часи Другої світової війни, будівля згоріла. Під час відновлення у 1946 р. по осі головного фасаду на постаменті встановлено шестиколонний портик доричного ордера, увінчаний трикутним фронтоном.

У 1994 році за ініціативи колективу технікуму, біля входу встановлено пам'ятник Гнату Шевченку, який з 1850 року служив тут матросом у 37-му флотському екіпажі. Погруддя є копією першого в Російській Імперії пам'ятника нижньому чину, що встановили у серпні 1874 р. біля головних воріт флотських казарм.

КерівникиРедагувати

Шубін Петро Іванович (з 01.06.1944 р. по 22.02.1955 р.)

Мішутін Володимир Андрійович (з 22.02.1955 р. по 17.04.1956 р.)

Вареник Іван Георгійович (з 17.04.1956 р. по 01.09.1984 р.)

Нестерчук Валерій Андрійович (з 01.09.1984 р. по 14.03.2013 р.)

Бондаренко Георгій Григорович (з 30.09.2013р.)

Перелік спеціальностейРедагувати

192 Будівництво та цивільна інженерія

191 Архітектура та містобудування

133 Галузеве машинобудування

121 Інженерія програмного забезпечення

Цікаві фактиРедагувати

Пам'ятник Гнату Шевченку є копією першого в Російській Імперії пам'ятника нижньому чину в армії.

За роки свого існування навчальний заклад надав путівку у життя більше ніж 40000 випускникам, програмістам, будівельникам, механікам, електромеханікам, геодезистам, архітекторам, як молодшим спеціалістам так і бакалаврам.

У 1970-х – 1990-х рр. серед студентів було підготовлено 26 майстрів спорту, 42 кандидати в майстри спорту, 148 спортсменів першого розряду.

ВипускникиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

http://mbk.mk.ua/

http://archmykolaiv.com/kazarmy/

https://vstup.osvita.ua/r15/1291/

ДжерелаРедагувати

Крючков, Ю. С. Архитектура старого Николаева / Ю. С. Крючков. – Николаев : Возможности Киммерии, 2008. – С. 179–183.

Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVIII– начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. – Николаев : Возможности Киммерии, 2001. – С. 48–50.

Будівельний коледж // Освіта на Миколаївщині у XIX – XX століттях : (істор. нариси) / Миколаїв. держ. пед. ін-т. – Миколаїв : УДМТУ. – 1997. – С. 101–104.