Арнаутенко Петро Єгорович
Петро́ Єго́рович Арнау́тенко (?.1913 – 09.1974, м. Київ) — співробітник НКВС-НКДБ-МДБ, прикордонної розвідки, полковник. Начальник 2 відділу УМДБ Тернопільської області 02.47-31.12.49, начальник Управління «2-Н» МДБ УРСР 08.10.52-05.53, боровся з ОУН-УПА.
| Арнаутенко Петро Єгорович | |
|---|---|
| Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. (січень 2018) |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2018) |
Народився 1913 в с. Мало-Івановка Слав'яносербського повіту Катеринославської губерніїв сім'ї шахтаря. Українець. Член ВКП(б) з 04.1939 року. Освіта: металургійний технікум, Маріуполь 09.31–05.35 рр. Після закінчення технік-металлург заводу «Азовсталь», Маріуполь 05.35–09.35.
Зміст
В органах НКВС–НКДБ–МДБ–МВС–КДБРедагувати
В військах і органах НКВС–МВС–МДБ–КДБ з вересня 1937 року:
- червоноармієць, командир відділення 17 прикордонного загону НКВС, містечко Тимковичі Копильського району БРСР 09.35-09.37;
- в школі молодших лейтенантів при УПВ НКВС, Мінськ 09.37-01.38;
- молодший помічник начальника розвідувального відділення 17 прикордонного загону НКВС, Тимковичі 01.38-09.39;
- помічник начальника розвідувального відділення 89 прикордонного загону НКВС, Брест 09.39-05.40;
- старший помічник начальника розвідувального відділення 107 прикордонного загону НКВС, Маріуполь 06.40-06.41;
- старший помічник начальника розвідувального відділення 107 прикордонного загону НКВС Охорони військового тилу 22-ї і 29-ї армії, Західного фронту 06.41-12.41;
- старший помічник начальника розвідувального відділення Управління військ НКВС охорони тилу Калінінського фронту 12.41-06.43;
- начальник відділення розвідувального відділу Управління військ НКВС охорони тилу Калінінського, 1-го Прибалтійського фронтів 06.43-06.45;
- начальник відділення в Групі радника НКВД-МГБ СРСР при МОБ Польщі, Варшава 06.45-01.46;
- начальник розвідувального відділу, заступник командира 64-ї стрілецької дивізії Внутрішніх військ МВС, м. Лодзь, Польща 01.46-08.46;
- начальник ОББ УМВС Тернопільської області 08.46-02.47;
- начальник 2 Відділу УМДБ Тернопільській області 02.47-31.12.49;
- начальник Відділу «2-Н» і заступник начальника УМДБ Тернопільській області 31.12.49-19.12.51;
- заступник начальника УМДБ Тернопільській області 19.12.51-08.10.52;
- начальник Управління «2-Н» МГБ УРСР 08.10.52-05.53;
- заступник начальника УМВС Рівненщини 05.53-25.09.53;
- начальник УМВС Рівненської області 25.09.53-22.06.54;
- начальник УКДБ Рівненській області 22.06.54-09.69.
Обирався депутатом Верховної Ради УРСР. Пенсіонер з 09.69, Київ.
ЗванняРедагувати
- майор 27.09.42;
- підполковник 13.02.48;
- полковник ДБ 15.12.52.
НагородиРедагувати
- орден Леніна (30.10.67),
- два ордени Вітчизняної війни I-го ступеня (21.04.45, 29.10.48),
- орден Вітчизняної війни II-го ступеня;
- два ордени Червоної Зірки (24.11.50,?),
- орден «Знак Пошани» (10.12.64),
- 10 медалей.
- Іноземні нагороди: орден і медаль ПНР.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности 1941—1954. Справочник. — Москва, 2010 (рос.)