Ардельян Людмила Миколаївна

акторка

Людмила Миколаївна Ардельян (18 січня 1964, Київ) — українська акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу. Заслужена артистка України (2015)[1].

Людмила Ардельян
Ім'я при народженні Людмила Миколаївна Ардельян
Народилася 18 січня 1964(1964-01-18) (56 років)
Київ
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка театру та кіно, акторка та режисерка дубляжу
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 1995-
Нагороди та премії
Теорія брехні, (премія Телетріумф 2010), Гілларі, Крістін, Дейн; Клан Сопрано (премія Телетріумф 2011), Кармелла; Гра престолів (премія Телетріумф 2012), Серсея

БіографіяРедагувати

Народилася 18 січня 1964 року у Києві.

В юності танцювала у ансамблі імені Павла Вірського[2].

Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за спеціальністю актриса театру та кіно. Художня керівниця Валентина Зимня.

З 1995 року дублює і озвучує на всіх студіях дубляжу українською та російською мовами.

Дипломні виставиРедагувати

Вистави в українських театрахРедагувати

ФільмографіяРедагувати

  • «Острів любові» (1995)
  • «Пристрасть» (1997)
  • «Рідні люди» (2008)
  • «В Париж» (2009)
  • «Потяг милосердя» (2010)
  • «Сусіди» (2010)
  • «Єфросинья» (2010—2013)
  • «Костоправ» (2011)
  • «Танець мого кохання» (2011)
  • «Таксі» (2011—2013)
  • «Джамайка» (2012)
  • «Лекції для домогосподарок» (2012)
  • «Порох та дріб» (2012)
  • «Кузня зірок 3» (2012)
  • «Сашка» (2013—2014)
  • «Цілунок!» (2013)
  • «Брат за брата-3» (2014)
  • «Вітер в обличчя» (2014)
  • «Пограбування по-жіночому» (2014)
  • «Перелітні птахи» (2014)
  • «Швидка допомога» (2014)
  • «Реальна містика» (2015—)
  • «Слуга народу» (2015)
  • «Громадянин Ніхто» (2016)
  • «Заміж після всіх» (2016)
  • «На лінії життя» (2016)
  • «Лист надії» (2016)
  • «Поганий хороший коп» (2016)
  • «Вікно життя» (2016)
  • «Запитайте у осені» (2016)
  • «Центральна лікарня» (2016)
  • «25-та година» (2016)
  • «Спокуса» (2016)
  • «Список бажань» (2017)
  • «Що робить твоя дружина?» (2017)
  • «Одружити не можна помилувати» (2017)
  • «Специ» (2017)
  • «Лікар Ковальчук» (2017—2018)
  • «Дівчинки мої» (2018)
  • «Вперше пробачається» (2018)
  • «Інша» (2019)
  • «Зустріч однокласників» (2019)

Озвучення рекламиРедагувати

  • «Maxfactor»
  • «Живчик»
  • «Квас Львівський»
  • «Тантум-Верде»
  • «Активіа»
  • «Рідна Роса»

Державні нагородиРедагувати

  • Заслужений артист України (27 червня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати