Аніта Бреннер
Аніта Бреннер (уроджена — Ханна Бреннер) (англ. Anita Brenner ; 13 серпня 1905, Агуаскальентес, Мексика — 1 грудня 1974, Охуелос-де-Халіско, штат Халіско, Мексика) — мексикансько-американська журналістка, антропологиня, мистецтвознавиця, историкиня, перекладачка, письменниця, культуртрегерка.
 | |
| Громадянство | США і Мексика |
|---|---|
| Дата народження | 13 серпня 1905[1][2][3] |
| Місце народження | Аґуаскальєнтес[4] |
| Дата смерті | 1 грудня 1974[1][2][3] (69 років) |
| Місце смерті | Ojuelos de Jaliscod |
| Рід смерті | смерть унаслідок нещасного випадкуd |
| Причина смерті | автомобільна аварія |
| Рід діяльності | антрополог, журналістка, літературний критик, дитяча письменниця, письменниця-романістка |
| Заклад освіти | Колумбійський університет[4] і Техаський університет[4] |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Архіви зберігаються у | Центр Гаррі Рансомаd[5] |
| Отримані відзнаки | |
Біографія
ред.Народилася в єврейській сім'ї, яка емігрувала з Латвії до США, а потім переїхала до Мексики. Після початку Мексиканської революції родина землевласників Бреннерів втекла з країни до Сполучених Штатів.
У віці 18 років Аніта покинула коледж та повернулася до Мексики, щоб вивчати місцеву культуру. Вона була переконана, що мистецтво має відіграти головну роль у самовизначенні нової Мексики. Окрилена цією впевненістю, вона потоваришувала з ліберальними американськими журналістами та письменниками з кола Джона Дос Пассоса . Її перші журналістські роботи в журналі «Нейшн» та в Єврейському телеграфному агентстві були написані спеціально для створення позитивного образу Мексики як безпечної гавані для євреїв.
Починаючи з цих статей до кінця життя вона займалася популяризацією мексиканської культури серед американської публіки. 1925 року Аніта знову переїхала до Нью-Йорка й опублікувала англійською мовою свою найвідомішу книгу «Ідоли за вівтарями» — багатогранну картину індіанських традицій та сучасного мистецтва Мексики. Книга, в якій творчість Дієго Рівери та Хосе Ороско була представлена як продовження мексиканської народної культури, одразу стала популярною.
Закінчила Колумбійський університет. 1929 року захистила докторську дисертацію з антропології в Колумбійському університеті, пізніше отримала стипендію Ґуґґенгайма.
Спілкуючись у ліберальних колах, як журналістка The New York Times активно захищала республіканців, які потрапили в полон під час Громадянської війни в Іспанії. Будучи супутницею комуністичної партії, одночасно виступала з неприйняттям сталінізму.
Писала для троцькістських видань під псевдонімом Жан Мендес (Jean Mendez). 1933 року брала інтерв'ю у Троцького для «Нейшн», а через кілька років, коли той вирушив до Норвегії, вона зв'язалася з Дієго Ріверою і повідомила йому, що від'їзд Троцького з Європи — це питання життя та смерті. Рівера, у свою чергу, заступився за Троцького перед президентом Мексики Ласаро Карденасом, і той дав йому притулок. Аніта разом із відомим філософом Джоном Дьюї допомагала організувати втечу Троцького до Мексики.
У 1955 році заснувала журнал «Mexico / This Month» («Мексика / Цього місяця»).
Аніта Бреннер написала понад 400 статей для різних видань і десяток книг, зокрема книги «Вітер, що пронісся над Мексикою» — першої розповіді про Мексиканську революцію англійською мовою. Писала про художників, таких як Сікейрос, Хосе Ороско, Дієго Рівера, Франсіско Гойтія, Жан Шарло та багатьох інших, з більшістю з них вона була особисто знайома. Написала низку книг для дітей та юнацтва.
Незважаючи на велику роль, яку все життя відігравала Аніта у налагодженні відносин між Мексикою та США, у себе на батьківщині вона завжди була чужою. Коли уряд Мексики нагородив її орденом Ацтекського орла — найвищою нагородою, якою нагороджувалися іноземні громадяни, Бреннер відмовилася прийняти нагороду, заявивши, що народилася в Мексиці.
Загинула в автомобільній аварії 1974 року.
Особисте життя
ред.В 1930 вийшла заміж за Девіда Гласкера[6] . Вони розлучилися в 1951[7] . У шлюбі народилося двоє дітей: Сюзанна Джоел Гласкер (1939—2013) та Пітер Гласкер (1936—2020)[8][9] .
Вибрані твори
ред.- Idols Behind Altars: Modern Mexican Art and Its Cultural Roots. Payson & Clarke, New York 1929. Neuausgabe: Dover Publications, Mineola 2002, ISBN 978-0-486-42303-6 .
- Your Mexican Holiday. G. P. Putnam, New York 1931.
- Внутрішність технології на декоративному стилі в домашній Pottery of Culhuacan. Columbia University Press, New York 1934.
- The Wind that Swept Mexico: The History of the Mexican Revolution 1910—1942. Harpers, New York 1943. Neuausgabe: University of Texas Press, Austin 1984, ISBN 978-0-292-79024-7 .
- The boy who could do anything, & інші Mexican folk tales (1942) (ISBN 978-0-208-02353-7)
- The Wind that Swept Mexico; the History of the Mexican revolution, 1910—1942 (1943) (ISBN 978-0-292-79024-7)
- A hero by mistake (1953) (ISBN 978-0-201-09223-3) (у співавт.)
- Dumb Juan & the bandits (1957)
Примітки
ред.- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Guggenheim Fellows database
- ↑ https://norman.hrc.utexas.edu/fasearch/findingAid.cfm?eadid=00186
- ↑ The Pittsburgh Press - Поиск в архиве Google Новостей. news.google.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Charles C. Kolb. Review of Glusker, Susannah Joel, Anita Brenner: A Mind of Her Own. — H-LatAm, H-Review, 1999. — 1 April. Архівовано з джерела 10 листопада 2019.
- ↑ Anita Brenner’s Journals Published Two Volumes Rich in Detail and Illustration | Mexico Premiere (амер.). 20 листопада 2010. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Peter Glusker Obituary (1936 - 2020) - Fort Bragg, CA - Fort Bragg Advocate-News. obituaries.advocate-news.com (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.