Антін (Млодовський)

Антін Млодовський-Струсь, ім'я також як Антонін або Антоній, хресне ім'я Адам (пол. Antonin Adam Młodowski[1], 15 серпня 1724, Волинь ― 12 липня 1778, Купичів, нині Турійський район Волинська область) ― василіянин, єпископ Володимирський і Берестейський Руської Унійної Церкви, архимандрит Полоцький Борисо-Глібський (1751―1760) та Супрасльський (1760―1778).

Антін Млодовський-Струсь
Єпископ Володимирський і Берестейський
12 лютого 1778 — 12 липня 1778
Обрання: 12 лютого 1778
Церква: Руська унійна церква
Попередник: Пилип Володкович
Наступник: Симеон Млоцький
Титулярний єпископ Берестейський
25 травня 1765 — 12 лютого 1778
Обрання: 25 травня 1765
Єпископ-коад'ютор Володимирський
1 вересня 1764 — 12 лютого 1778
Обрання: 1 вересня 1764
Єпископ-коад'ютор Пінський
24 липня 1761 — 1 вересня 1764
Обрання: 1758
Титулярний єпископ Турівський
24 липня 1761 — 25 травня 1765
Обрання: 1758
 
Народження: 15 серпня 1724(1724-08-15)
Волинь
Смерть: 12 липня 1778(1778-07-12) (53 роки)
с. Купичів, нині Турійський район Волинської області
Батько: Станіслав
Мати: Варвара
Прийняття священичого сану: 1747
Єпископська хіротонія: 24 липня 1761

ЖиттєписРедагувати

Навчання та діяльність у Василіянському чиніРедагувати

Народився на Волині в шляхетській родині римо-католицького обряду. Син Станіслава гербу Корчак з титулом графським Мурделіо і родовим прізвиськом Струсь та Варвари Несторович[2]. Після навчання у василіянській школі (мабуть, у Володимирі-Волинському), змінив обряд на східний. По складенні вічних обітів у Василіянському чині, навчався Папській Грецькій Колегії святого Атанасія в Римі (10 липня 1740 ― 1743)[3]. 1747 — висвячений на священика. 1749 виконував обов'язки префекта школи в Жировичах. 1751―1762 рр. був генеральним вікарієм Київського митрополита Флоріяна Гребницького. 1751 р. отримав Полоцьку архимандрію св. Бориса і Гліба; 1758 був номінований помічником із правом наступства (коад'ютором) єпископа Пінського і Турівського, а 1760 отримав право на Супрасльську архимандрію[1].

Єпископське служінняРедагувати

 
Корчак — герб роду Млодовських-Струсів

24 липня 1761 отримав єпископську хіротонію на титулярного єпископа Турівського, а 1 вересня 1764 був номінований помічником з правом наступства на Володимирську і Берестейську єпархію. 25 травня 1765 отримав титул єпископа Берестейського. 20 грудня 1767 р. митрополит Пилип Володкович призначив Млодовського генеральним адміністратором Володимирсько-Берестейської єпархії. 28 серпня 1768 згідно з рескриптом папи Климента ХІІІ, отримав уряд в єпархії як апостольський адміністратор, що викликало протест Володковича, який папським декретом Климента ХІV від 2 квітня 1770 відзискав повне управління єпархією. По численних суперечках 1772 вдалося дійти згоди (потверджена Апостольським престолом 1773 р.), яка повертала Млодовському повну юрисдикцію у Володимирсько-Берестейській єпархії. Організував Володимирську кафедральну капітулу, відновив капітулу Берестейську (1775) і старався про їх канонічне потвердження в Апостольській столиці, що однак йому не вдалося завершити. По смерті митрополита Володковича (12 лютого 1778) став єпархом Володимира і Берестя[1].

Помер 12 липня 1778 р. в резиденції володимирських єпископів у с. Купичів біля Володимира-Волинського.

ПисанняРедагувати

Млодовському помилково приписували авторство твору «Philisophia peripatetica ex graeca divi Ioannis Damasceni Basiliani» (Супрасль 1749), який написав Атанасій Марцінкевич. Млодовський був хіба-що автором доданої до твору присвяти віленському єпископові Юзефові Станіславові Сапєзі[1].

1 липня 1769 датований один із його пастирських листів («List Pasterski Adama Antoniego Młodowskiego biskupa…»[4]).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Władysław Wlaźlak. Młodowski Adam OSBM… ― S. 1388.
  2. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku… — S. 343.
  3. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 86.
  4. ELEKTRONICZNA BAZA BIBLIOGRAFII ESTREICHERA

ЛітератураРедагувати

  • Władysław Wlaźlak. Młodowski Adam OSBM // Encyklopedia Katolicka. ― T. 12. ― Lublin 2008. — S. 1388. (пол.)

ПосиланняРедагувати