Антранілова кислота

хімічна сполука


2-амінобензойна кислота або антранілова кислота — ароматична органічна сполука, що містить карбоксильну групу й аміногрупу. Є ізомером 3-амінобензойної та 4-амінобензойної кислот.

Структурна формула
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК 2-амінобензойна кислота
Систематична назва ІЮПАК 2-амінобензенкарбонова кислота
Інші назви

антранілова кислота, о-амінобензойна кислота, вітамін L1

Хімічна формула C7H7NO2
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення

Інтерактивне зображення

Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 118-92-3
ECHA-ID 100.003.898
PubChem 227
ChemSpider 222
DrugBank DB04166
ChEBI CHEBI:30754
EINECS 204-287-5
InChI InChI=1S/C7H7NO2/c8-6-4-2-1-3-5(6)7(9)10/h1-4H,8H2,(H,9,10)
SMILES O=C(O)c1ccccc1N

C1=CC=C(C(=C1)C(=O)O)N

Властивості
Молярна маса 137,14  г·моль−1
Агрегатний стан

тверда речовина

Густина

1,412 г·см-3 (20 °C)

Температура плавлення

145-148 °C

Розчинність

3,5 г·дм-3 (H2O, 14 °C)

Безпека
Маркування згідно системі УГС

Небезпека

H-фрази H: H318
P-фрази P: P280, P305+P351+P338
EUH-фрази EUH: Заходи безпеки відсутні
LD50

4549 мг/кг (орально, пацюк)

Вибухонебезпечність
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.

Фізичні властивості ред.

За стандартних умов є безбарвною кристалічною речовиною. Може сублімуватися. Погано розчиняється у холодній воді, розчинна в гарячій воді та в етанолі. Не має запаху, але має солодкий смак.[1][2] Має блакитну флюоресценцію.[3]

Хімічні властивості ред.

Антранілова кислота є амфотерною сполукою, може реагувати з сильними кислотами й основами, утворюючи розчинні солі. З йонами деяких важких металів утворюються комплексні малорозчинні солі.[2][3]

 

 

Може вступати як у реакції амінів, такі як N-алкілювання, N-ацилювання та діазотування, так і в реакції карбонових кислот, наприклад, естерифікація. При нагріванні до 210°С декарбоксилюється, утворюючи анілін.[3]

Отримання ред.

Антранілову кислоту отримують перегрупуванням Гофмана з фталамату натрію (натрієвої солі моноаміду фталевої кислоти) та гіпохлориту натрію за температури 60°С. При цьому утворюється антранілат натрію, тому далі додають кислоту.[2][3]

 

 

Також, антранілову кислоту можна взаємодією фталаміду з гіпохлоритом або гіпобромітом натрію.[3]

Примітки ред.

  1. GESTIS-Stoffdatenbank. gestis.dguv.de. Процитовано 13 квітня 2023.
  2. а б в Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.) (вид. 1). Wiley. 15 червня 2000. doi:10.1002/14356007.a03_555. ISBN 978-3-527-30385-4.
  3. а б в г д КИСЛОТИ АМІНОБЕНЗОЙНІ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 13 квітня 2023.