Відкрити головне меню

Антон Пасе фон Фрейдензберг

Антон Пасе фон Фрідензберг (нім. Anton Pace von Friedensberg; *14.11.1851 р. — замок Турн-Ґалленштейн біля Геліґкройца, округ Горіція — †29.12.1923 р. у Відні) — австрійський держслужбовець, політик, крайовий президент Герцогства Буковина (1891—1892), член імперської Таємної ради.

Антон Пасе фон Фрейдензберг
нім. Anton Pace von Friedensberg
Anton Graf Pace,Freiherr von Friedensberg.png
Народився 14 листопада 1851(1851-11-14)
Heiligenkreuz am Waasend, Лайбніц, Штирія, Австрія
Помер 29 грудня 1923(1923-12-29) (72 роки)
Відень, Перша Австрійська Республіка[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність юрист, перекладач, політик
Alma mater Грацький університет
Знання мов німецька
Посада Member of the House of Lords (Austria)d
Нагороди
Великий хрест ордена Франца Йосифа

БіографіяРедагувати

Антон Пасе фон Фрідензберг походив із старого іспанського дворянського роду. Його предки перебували на державній службі в Австрійській імперії в Трієсті та Венеції. Син графа Карла Філіпа Марія Пасе фон Фрідензберг у 1870 році отримав атестат зрілості, а потім вивчав право в університеті Граца. 1874 року поступив на державну службу в Крайну. 1883 року очолив округ Лотіш. Потім він служив секретарем міністрів у Міністерстві внутрішніх справ, в 1888 році — штатгальтер в Граці.

Його коротка кар'єра на Буковині розпочалась 1889 року із посади таємного радника в герцогстві. З 2 серпня 1890 року був виконуючим обов'язків Буковинського крайового президента, а з 9 січня 1991 року за рішенням уряду був призначений крайовим президентом краю. Дану посаду Антон Пасе обіймав до 17 травня 1892 року.

Під впливом німецьких і польських впливових кіл почав обмежувати використання румунської мови в адміністративній та судовій сферах. Він також публічно виступив проти, незважаючи на попередні обіцянки, румунської національної програми архієпископа Чернівців і митрополитів Буковини та Далмації Сильвестра та його прагнення до церковної автономії. Натомість прихильно ставився до автохтонного населення краю. За його президенства відбулися реформи в політичній і шкільній сферах. Змінивши дотогочасну виборчу систему українці здобули в 1890 р. двох послів до краєвого сойму. В шкільництві граф Пасе запровадив національні інспекторати для кожного повіту.

Та невдовзі його було звільнено через конфлікт із краєвим маршалом, бароном Мустацою, оскільки під тиском румунської національної партії, яку очолював Олександр Васілко Сирецький, було визнано незаконним звільнення Мустаци з посади. Варто зазначити, що румунська боярська верхівка, яку А. Пасе називав «олігархами», справляла значний вплив на політичне життя краю. Крайові президенти, відчуваючи впливовість румунського боярства та керуючись соціальними симпатіями, прагнули до компромісу з ним. Наслідком цього був поділ посад, прибуткових місць тощо.

Невдовзі Антон Пасе фон Фрідензберг став віце-президентом Верховного суду. З 1900 року перебував на посаді начальника відділу в Міністерстві внутрішніх справ, де він перебував до своєї відставки в 1905 році. 27 грудня 1909 року був призначений членом двору австрійської імператорської ради. З 1911 по 1914 роки займав посаду віце-президента Комісій правових реформ. За свою роботу 1901 року був нагороджений Великим хрестом імператора австрійського Франца Йосифа. Граф Антон Пасс фон Фрідензберг вважався провідним фахівцем в галузі адміністративного права. Займався реформуванням Міністерства внутрішніх справ. Написав шеститомну працю «Довідник для управління державною справою».

Помер граф Антон Пасе фон Фрідензберг 29 грудня 1923 року у Відні.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Буковина: історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
  • Буковина: її сучасне і минуле. — Париж-Філядельфія-Дітройт: Зелена Буковина, 1956. — 965 с.
  • Жуковський А. Історія Буковини. Частина друга: після 1774 р. — Чернівці: Видавнича спілка «Час», 1983. — 223 с. Нариси з історії Північної Буковини. — К.: Наукова думка, 1980. — 338 с.
  • Никифорак М. В. Інститут крайового президента в системі австрійської адміністрації на Буковині (1853—1918 рр.) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 525: Правознавство. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. — С. 5-11.
  • Die Bukowina. Allgemeine heimatkunde. — Буковина. Загальне краєзнавство/Переклад з нім. Ф. Є. Андрійця, А. Т. Кассецького. — Чернівці: Зелена Буковина, 2004. — 688 с.

ПосиланняРедагувати