Антоніо Паломіно
Антоніо Паломіно, ісп. Antonio Palomino, повне ім'я Асіскло Антоніо Пеломіно де Кастро-і-Веласкес, ісп. Acisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco; нар. 1655, Бухалансе біля Кордови — пом. 12 серпня 1726, Мадрид) — іспанський художник і історіограф іспанських художників. Представник пізнього іспанського бароко, творча манера якого мала впливи творів Луки Джордано, що працював в Іспанії.
| Антоніо Паломіно | ||||
|---|---|---|---|---|
| Acisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco | ||||
 | ||||
| Худ. Баутісто Сімо, портрет Антоніо Паломіно | ||||
| При народженні | Acisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco | |||
| Народження |
1 грудня 1655 Бухалансе, Кордова | |||
| Смерть | 12 серпня 1726 (70 років) | |||
| Мадрид, Іспанія | ||||
| Національність | іспанець | |||
| Громадянство |
 Іспанія | |||
| Релігія | Римо-католицька церква | |||
| Жанр | релігійніі композиції, Фрески | |||
| Навчання | Хуанвальдес леаль | |||
| Діяльність | художник, мистецтвознавець, історик, письменник | |||
| Напрямок | Реалізм | |||
| Роки творчості | 1680—1724 | |||
| Покровитель | король карл ІІ | |||
| Вплив | Джордано Лука | |||
| Твори | релігійні композиції | |||
|
| ||||
 Антоніо Паломіно у Вікісховищі? | ||||
ЖиттєписРедагувати
Походить з заможної родини містечка Бухалансе, що біля Кордови. Родина перебралася в Кордову. де віддала хлопця у навчання. Художнє навчання хлопець опановував в майстерні Хуана Вальдеса Леаля, другий його вчитель — Хуан де Альфаро і Гамес. Життєпис останнього чемний учень Антоніо Паломіно створить пізніше.
Перебрався в Мадрид, де одружився і здобув цивільну кар'єру — був членом міської ради. К 1988 р. король Іспанії Карл ІІ зробив його придворним художником.
Художня манера Паломіно мала значний вплив італійця Луки Джордано. Працював по замовам в церквах та монастирях Валенсії, Саламанки, Гранади, Кордови.
Після смерті дружини у 1725 р. обрав духовну кар'єру і став священиком. Помер в місті Мадрид 12 серпня 1726 року.
Друкований твір ПаломіноРедагувати
Паломіно як художник має незначне значення в мистецтві Іспанії, незважаючи на продуктивність та працю з різними техніками — фреска, олійні фарби, створення ретабло. Найбільш поціновується нащадками та художніми критиками літературний твір Паломіно, особливо третя його частина, де він подав життєписи іспанських художників. Перевидання здійснено у 1988 році.
- Palomino, Antonio El museo pictórico y escala óptica III. El parnaso español pintoresco laureado.. Madrid: Aguilar S.A. de Ediciones. ISBN 84-03-88005-7.(перевидання — 1988 р.).
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |