Антоніо Паломіно (ісп. Antonio Palomino, повне ім'я Асіскло Антоніо Пеломіно де Кастро-і-Веласкес, ісп. Acisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco; 1655(1655), Бухалансе біля Кордови — 12 серпня 1726, Мадрид) — іспанський художник і історіограф іспанських художників. Представник пізнього іспанського бароко, творча манера якого мала впливи творів Луки Джордано, який працював в Іспанії.

Антоніо Паломіно
Acisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco
Худ. Баутісто Сімо, портрет Антоніо Паломіно
При народженніAcisclo Antonio Palomino de Castro y Velasco
Народження1 грудня 1655(1655-12-01)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бухалансе, Кордова, Андалусія, Іспанія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть12 серпня 1726(1726-08-12)[4] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Мадрид, Іспанія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьіспанець
Країна Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанррелігійні композиції, Фрески
НавчанняХуанвальдес леаль
Діяльністьхудожник, мистецтвознавець, історик, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокРеалізм
Роки творчості1680—1724
Покровителькороль Карл ІІ
ВпливДжордано Лука
Відомі учніJuan Bautista Simód і Dionís Vidald Редагувати інформацію у Вікіданих
Творирелігійні композиції
Роботи в колекціїМузей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Museum of Fine Arts of Córdobad, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сієтла, Museo de la Trinidadd, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd і Hungarian National Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Антоніо Паломіно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.
 
Вівтар в соборі міста Кордови з образами пензля Паломіно

Походить з заможної родини містечка Бухалансе, що біля Кордови. Родина перебралася в Кордову. де віддала хлопця у навчання. Художнє навчання хлопець опановував в майстерні Хуана Вальдеса Леаля, другий його вчитель — Хуан де Альфаро і Гамес. Життєпис останнього чемний учень Антоніо Паломіно створить пізніше.

Перебрався в Мадрид, де одружився і здобув цивільну кар'єру — був членом міської ради. До 1988 року король Іспанії Карл ІІ зробив його придворним художником.

Художня манера Паломіно мала значний вплив італійця Луки Джордано. Працював по замовам в церквах та монастирях Валенсії, Саламанки, Гранади, Кордови.

Після смерті дружини у 1725 році обрав духовну кар'єру і став священиком. Помер в місті Мадрид 12 серпня 1726 року.

Друкований твір Паломіно

ред.
 
Фреска пензля Паломіно в місті Гранада

Паломіно як художник має незначне значення в мистецтві Іспанії, незважаючи на продуктивність та працю з різними техніками — фреска, олійні фарби, створення ретабло. Найбільш поціновується нащадками та художніми критиками літературний твір Паломіно, особливо третя його частина, де він подав життєписи іспанських художників. Перевидання здійснено у 1988 році.

  • Palomino, Antonio El museo pictórico y escala óptica III. El parnaso español pintoresco laureado.. Madrid: Aguilar S.A. de Ediciones. ISBN 84-03-88005-7.(перевидання — 1988 р.).

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Посилання

ред.