Відкрити головне меню

Миха́йло Іва́нович Антоно́вський (нар. 30 вересня 1759(17590930), Борзна — пом. 22 червня 1816, Санкт-Петербург) — російський і український дворянський історик, публіцист, державознавець, перекладач, випускник Києво-Могилянської академії (1779) та Московського університету (1783).

Антоновський Михайло Іванович
Народився 30 вересня (11 жовтня) 1759
Борзна, Україна
Помер 22 червня (4 липня) 1816 (56 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність перекладач
Alma mater Імператорський Московський університет[d]

Зміст

БіографіяРедагувати

Михайло Іванович Антоновський народився у Борзні на Чернігівщині в родині дрібномаєткових дворян[1]. За словами самого Антонівського, його дворянський рід брав початок від французьких графів Ланжеронів, чиї нащадки у XVII столітті перейшли на службу Польщі, а потім, на Україну, присягнули Гетьман Богдану Хмельницькому[2].

Вчився в Київській духовній академії і Московському університеті. Зі студентських років Михайло Антоновський дружив з Миколою Івановичем Новіковим.

Його твір «Більше чи шкоди чи користі принесли Європі хрестові походи?» був удостоєний золотої медалі і привернув увагу до Антонівського так, що 1783 року після закінчення Московського університету Антоновський був викликаний до Санкт-Петербурга на службу при Адміралтейській Колегії.

У Петербурзі М. І. Антоновський очолив «Товариство друзів словесних наук»[2], членом якого став і Олександр Радищев.

Антоновський був керівником і автором колективного історичної праці «Новейшее повествовательное землеописание» (1795) — вельми значного російськомовного твору XVIII століття, яке було заборонена царським урядом за «крамольні думки» про Велику французьку революцію та російську історію[2]. Ґрунтовно опрацював монографію Йоганна Георгі нім. «Beschreibung aller Nationen des Russischen Reichs, ihrer Lebensart, Religion, Gebräuche, Wohnungen, Kleidung und übrigen Merkwürdigkeiten». У підготовленому в 1799 перевиданні книги російською рос. «Описание всех в Российском государстве обитающих народов, а также их житейских обрядов, вер, обыкновений, одежд, жилищ и прочих достопамятностей» було вміщено нарис Антоновського про Україну, написаний на основі літописів і хронік XVIIXVIII століть в якому він підкреслював, що українці є окремою нацією.

М. І. Антоновський писав публіцистичні статті, видавав журнал «Беседующий гражданин» (1789), в якому брав безпосередню участь російський письменник, філософ та поет О. М. Радіщев[2].

Важливим внеском Антоновського у російську культуру є колосальна праця Антонівського у сфері бібліотечної справи. Його робота бібліотекарем у привезеній в Росію бібліотеці Залусських, сприяла збереженню фондів і стала підставою для створення Імператорської публічної бібліотеки.

Останні роки життя Михайло Іванович Антоновський провів у надзвичайній бідності. Помер 22 червня 1816 року в столиці Санкт-Петербурзі. Похований на Смоленському православному кладовищі[2].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати