Антиамериканські настрої в Росії

Історія поширення антиамериканських настроїв у Росії тягнеться з початку холодної війни. В СРСР антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці.

Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів в сучасній Росії є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.

Згідно з даними останніх опитувань жителів Росії, США очолюють список найбільш вороже налаштованих проти РФ країн.[1][2][3].

ІсторіяРедагувати

Ще у 1920-х років лідер більшовиків Володимир Ленін характеризував американську двопартійну систему (тобто Республіканську та Демократичну партії) як «безглузді поєдинки між двома буржуазними партіями», які очолювали «хитрі мультимільйонери», що експлуатували американський пролетаріат .

Після Другої світової війни політичні суперечності між США та Радянським Союзом почали загострюватись. Як наслідок, в населення зростали антиамериканські настрої, підігріті державними засобами масової інформації.

Політика під час Холодної війниРедагувати

Наприкінці 1940-х років Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу видав декілька указів, спрямованих на посилення антиамериканської пропаганди на території СРСР. До прикладу, в указі Центрального Комітету номер 148 від березня 1949 року міститься наступне:[4]

Пункт 1. Організувати в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журналі «Большевик» і прес-бюро ТАРС і газети «Правда» систематичне друкування матеріалів, статей, памфлетів, що викривають агресивні плани американського імперіалізму, антинародний характер суспільного і державного ладу США, розвінчують байки американської пропаганди про «процвітання» Америки, показують глибокі протиріччя економіки США, брехливість буржуазної демократії, маразм буржуазної культури і моралі сучасної Америки.
Оригінальний текст (рос.)
Организовать в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журнале «Большевик» и пресс-бюро ТАСС и газеты «Правда» систематическое печатание материалов, статей, памфлетов, разоблачающих агрессивные планы американского империализма, антинародный характер общественного и государственного строя США, развенчивающих басни американской пропаганды о «процветании» Америки, показывающих глубокие противоречия экономики США, лживость буржуазной демократии, маразм буржуазной культуры и нравов современной Америки.
Пункт 15. В основу антиамериканської пропаганди по лінії друку, радіо і Всесоюзного товариства з поширення політичних і наукових знань покласти наступну тематику:
  • Капіталістичні монополії США — натхненники політики агресії.
  • США — головна опора для міжнародної реакції.
  • Північноатлантичний пакт — знаряддя агресії англо-американського імперіалізму.
  • Американські правлячі кола проти міжнародного співробітництва.
  • Американські реакціонери в ролі «рятівників» капіталізму від комунізму.
  • Що приніс «План Маршалла» народам Європи.
  • США — міжнародна опора колоніального поневолення і колоніальних воєн.
  • Американські імперіалісти — душителі свободи і незалежності народів.
  • Народи світу не хочуть бути рабами американського імперіалізму.
Оригінальний текст (рос.)
В основу антиамериканской пропаганды по линии печати, радио и Всесоюзного общества по распространению политических и научных знаний положить следующую тематику:
  • Капиталистические монополии США — вдохновители политики агрессии.
  • США — главный оплот международной реакции.
  • Североатлантический пакт — орудие агрессии англо-американского империализма.
  • Американские правящие круги против международного сотрудничества.
  • Американские реакционеры в роли «спасателей» капитализма от коммунизма.
  • Что принес «План Маршалла» народам Европы.
  • США — международный оплот колониального порабощения и колониальных войн.
  • Американские империалисты — душители свободы и независимости народов.
  • Народы мира не хотят быть рабами американского империализма.

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Зі свого боку, США проводили пропагандичну діяльність з критикою та висміюванням свого головного політичного опонента — СРСР. Антирадянська пропаганда в США була присутня в кіно, телебаченні, музиці, літературі та мистецтві[5]. Антикомуністична політика в Сполучених Штатах також використовувалась в навчальних цілях: в школах дітям показували антирадянські ролики. Також публікувались антирадянські статті, один з яскравих прикладів — стаття «Як розпізнати комуніста» (англ. «How to Spot a Communist»).[6][7]

В СРСР антиамериканська пропаганда базувалась на критиці внутрішньої політики США, соціальної несправедливості в американському суспільстві, викриванні імперіалістичного характеру їх зовнішньої політики, антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі радянської освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці на теренах всього СРСР.[8][9][10]

Сучасна РосіяРедагувати

В сучасній Росії антиамериканські настрої спрямовані на:

  • неприйняття США та їх зовнішньої політики, що загрожує суверенітету та національним або політичним ідентичностям інших народів («сувереннонаціоналістичний напрям»)
  • засудження США за те, що вони не живуть за тими демократичними принципами, які проголошують («ліберальний напрям»);
  • критика американського внутрішнього політичного устрою, в якому на першому місці стоїть вигода, а не саме суспільство («соціальний напрям»);[10]

Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.[8][9][10]

Дослідники Е. Ширяєв та В. Зубок виділяють три стадії трансформації антиамериканських настроїв на пострадянському просторі.

  • «Cтарий» антиамериканізм, який був результатом офіційної ідеології часів СРСР, становив першу фазу, упродовж якої увага радянського суспільства акцентувалася на змаганні з США та неприйнятті усього «американського».
  • «Медовий місяць» (кінець 1980-х — перша половина 1990-х рр.), був другою фазою, для якої було характерним зникнення «старого» антиамериканізму, послаблення негативних та прояви позитивних поглядів щодо США.
  • «Новий» антиамериканізм (з кінця 1990-х рр.) знаменував собою третю фазу, перехід до якої був спричинений як низкою внутрішньополітичних та економічних факторів, так і станом російсько-американських відносин та міжнародним становищем.[10]

ОпитуванняРедагувати

Список країн з якими в РФ склались найбільш напружені та ворожі стосунки згідно з останніми опитуваннями населення Росії.

Аналітичний центр «Левада» (2021)[11] Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2019 р.)[12] Аналітичний центр «Левада» (2018)[2] Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2018 р.)[12]
Позиція Країна / регіон %
1   США 66 %
2   Україна 40 %
3   Велика Британія 29 %
4   Латвія 26 %
5   Польща 26 %
6   Литва 26 %
7   Німеччина 16 %
8   Грузія 16 %
Позиція Країна / регіон %
1   США 67 %
2   Україна 53 %
3   Велика Британія 25 %
4   Польща 12 %
5   Грузія 12 %
6   Німеччина 9 %
7   Латвія 7 %
8   Франція 5 %
Позиція Країна / регіон %
1   США 78 %
2   Україна 49 %
3   Велика Британія 38 %
4   Латвія 26 %
5   Польща 24 %
6   Литва 23 %
7   Німеччина 17 %
8   Естонія 15 %
Позиція Країна / регіон %
1   США 75 %
2   Україна 39 %
3   Велика Британія 33 %
4   Німеччина 14 %
5   Польща 11 %
6   Франція 8 %
7   Грузія 5 %
8   Латвія 5 %

Терміни антиамериканської пропагандиРедагувати

Загниваючий ЗахідРедагувати

Докладніше: Загниваючий Захід

«Загниваючий Захід» (рос. «Загнивающий запад») — термін, який використовувався в радянські часи для позначення соціального порядку та моральних норм у США та інших західних країнах, які нібито корумповані і швидко руйнуються зсередини.

ПіндосРедагувати

Докладніше: Піндос (сленг)

«Піндос» (рос. «Пиндос») — це зневажливий етнофолізм в російській мові, який використовується для позначення американців. Спочатку термін використовувався для позначення військовослужбовців США, але поступово став універсальним зневажливим терміном для позначення всіх американців. Деякі джерела стверджують, що в цьому значенні термін вперше широко почали застосували російські військовослужбовці під час війни в Косові. За словами російських солдатів, він ідеально підходив для «озброєного до зубів і боягузливого американського солдата». Пізніше з'явились також похідні терміни для позначення Сполучених Штатів, такі як «Піндосія» та «Піндостан» (рос. «Пиндосия», «Пиндостан»).[13]

ЄвромайданРедагувати

Починаючи з 2014 року, після Євромайдану, світових реакцій на анексію Криму Російською Федерацією та проросійських заворушень 2014 року в Україні, у Росії виникла нова хвиля антиамериканських настроїв.

На організованій урядом демонстрації «Антимайдан» у лютому 2015 року, де зібралось близько 35 000 людей, в розправах майдану було звинувачено Сполучені Штати. Були вивішені банери «Помри, Америка», а також лунали промови, що: «Майдан — це посмішка американського посла, який, сидячи в своєму пентхаусі, з радістю спостерігає як брат вбиває брата».[14][15][16] У липні 2015 року головний радник Володимира Путіна з питань безпеки Микола Патрушев заявив, що «це США розпочали конфлікт в Україні».[17]

За даними опитувань незалежного центру «Левада», у січні 2015 року 81 % росіян мали негативні погляди на США. Це число майже вдвічі збільшилося за попередній рік, досягнувши найвищої позначки за весь час подібних опитувань, які вперше були проведені в 1988 році.[18][19]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ФОМ: Старый враг лучше новых двух, FOM: An old enemy is better than two new
  2. а б “Друзья” и “враги” России (ru-RU). Процитовано 2020-03-01. 
  3. Третина росіян вважають Україну головним ворогом РФ. Українська правда (uk). Процитовано 2020-03-01. 
  4. «План мероприятия по усилению антиамериканской пропаганды на ближайшее время». Документ агитпропа ЦК
  5. Cold War propaganda: the truth belonged to no one country – Melissa Feinberg | Aeon Essays. Aeon (en). Процитовано 2020-03-03. 
  6. Cold War propaganda. alphahistory.com. Процитовано 2020-03-03. 
  7. 'How to spot a Communist' (1947). alphahistory.com. Процитовано 2020-03-04. 
  8. а б https://international.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/06/USA_in_modern_world_Lviv_15.05.15-Volume-I.pdf
  9. а б https://international.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/06/USA_in_modern_world_Lviv_15.05.15-Volume-II.pdf
  10. а б в г http://elibrary.ivinas.gov.ua/261/1/Bessonova%20_%20Aktualni-problemy-vsesvitnoyi-istoriyi-aksiolohij-333-344.pdf
  11. Главные “дружественные” и “недружественные” страны (ru-RU). Процитовано 2021-08-07. 
  12. а б Друзья и враги. wciom.ru (ru). Процитовано 2020-03-01. 
  13. Уэсли Кларк едва не разжег Третью мировую войну, утверждает британский генерал, Wesley Clark almost set off World War III, says British general.
  14. Mills, Laura. 'Die, America!' banners on view as Russians protest. The Independent (Ireland). Процитовано 1 April 2015. 
  15. Ведущие на "Антимайдане": "Майдан — это эмбрион Геббельса, фестиваль смерти под песенки макаревичей". TV Rain. 
  16. Azar, Ilya. Russia's pissed off patriots. Meduza reports from the 'Anti-Maidan' march in Moscow. Meduza. Процитовано 1 April 2015. 
  17. Patrushev, Nikolai; Kommersant, Elena Chernenko for. Terrorism, Ukraine and the American threat: the view from Russia. the Guardian. Процитовано 2015-07-17. 
  18. Международные отношения. Levada Center. 9 February 2015. 
  19. Birnbaum, Michael (8 March 2015). Russia's anti-American fever goes beyond the Soviet era's. Washington Post. Процитовано 1 April 2015.