Антиамериканські настрої в Росії
Історія поширення антиамериканських настроїв у Росії тягнеться з початку холодної війни. В СРСР антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці.
Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів в сучасній Росії є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.
Згідно з даними останніх опитувань жителів Росії, США очолюють список найбільш вороже налаштованих проти РФ країн.[1][2][3].
Історія ред.
Ще у 1920-х років лідер більшовиків Володимир Ленін характеризував американську двопартійну систему (тобто Республіканську та Демократичну партії) як «безглузді поєдинки між двома буржуазними партіями», які очолювали «хитрі мультимільйонери», що експлуатували американський пролетаріат .
Після Другої світової війни політичні суперечності між США та Радянським Союзом почали загострюватись. Як наслідок, в населення зростали антиамериканські настрої, підігріті державними засобами масової інформації.
Політика під час Холодної війни ред.
Наприкінці 1940-х років Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу видав декілька указів, спрямованих на посилення антиамериканської пропаганди на території СРСР. До прикладу, в указі Центрального Комітету номер 148 від березня 1949 року міститься наступне:[4]
- Капіталістичні монополії США — натхненники політики агресії.
- США — головна опора для міжнародної реакції.
- Північноатлантичний пакт — знаряддя агресії англо-американського імперіалізму.
- Американські правлячі кола проти міжнародного співробітництва.
- Американські реакціонери в ролі «рятівників» капіталізму від комунізму.
- Що приніс «План Маршалла» народам Європи.
- США — міжнародна опора колоніального поневолення і колоніальних воєн.
- Американські імперіалісти — душителі свободи і незалежності народів.
- Народи світу не хочуть бути рабами американського імперіалізму.
- …
- Капиталистические монополии США — вдохновители политики агрессии.
- США — главный оплот международной реакции.
- Североатлантический пакт — орудие агрессии англо-американского империализма.
- Американские правящие круги против международного сотрудничества.
- Американские реакционеры в роли «спасателей» капитализма от коммунизма.
- Что принес «План Маршалла» народам Европы.
- США — международный оплот колониального порабощения и колониальных войн.
- Американские империалисты — душители свободы и независимости народов.
- Народы мира не хотят быть рабами американского империализма.
- …
Зі свого боку, США проводили пропагандичну діяльність з критикою та висміюванням свого головного політичного опонента — СРСР. Антирадянська пропаганда в США була присутня в кіно, телебаченні, музиці, літературі та мистецтві[5]. Антикомуністична політика в Сполучених Штатах також використовувалась в навчальних цілях: в школах дітям показували антирадянські ролики. Також публікувались антирадянські статті, один з яскравих прикладів — стаття «Як розпізнати комуніста» (англ. «How to Spot a Communist»).[6][7]
В СРСР антиамериканська пропаганда базувалась на критиці внутрішньої політики США, соціальної несправедливості в американському суспільстві, викриванні імперіалістичного характеру їх зовнішньої політики, антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі радянської освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці на теренах всього СРСР.[8][9][10]
Сучасна Росія ред.
В сучасній Росії антиамериканські настрої спрямовані на:
- неприйняття США та їх зовнішньої політики, що загрожує суверенітету та національним або політичним ідентичностям інших народів («сувереннонаціоналістичний напрям»)
- засудження США за те, що вони не живуть за тими демократичними принципами, які проголошують («ліберальний напрям»);
- критика американського внутрішнього політичного устрою, в якому на першому місці стоїть вигода, а не саме суспільство («соціальний напрям»);[10]
Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.[8][9][10]
Дослідники Е. Ширяєв та В. Зубок виділяють три стадії трансформації антиамериканських настроїв на пострадянському просторі.
- «Старий» антиамериканізм, який був результатом офіційної ідеології часів СРСР, становив першу фазу, упродовж якої увага радянського суспільства акцентувалася на змаганні з США та неприйнятті усього «американського».
- «Медовий місяць» (кінець 1980-х — перша половина 1990-х рр.), був другою фазою, для якої було характерним зникнення «старого» антиамериканізму, послаблення негативних та прояви позитивних поглядів щодо США.
- «Новий» антиамериканізм (з кінця 1990-х рр.) знаменував собою третю фазу, перехід до якої був спричинений як низкою внутрішньополітичних та економічних факторів, так і станом російсько-американських відносин та міжнародним становищем.[10]
Опитування ред.
Список країн з якими в РФ склались найбільш напружені та ворожі стосунки згідно з останніми опитуваннями населення Росії.
| Аналітичний центр «Левада» (2021)[11] | Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2019 р.)[12] | Аналітичний центр «Левада» (2018)[2] | Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2018 р.)[12] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
.svg){kind=small}
Терміни антиамериканської пропаганди ред.
Загниваючий Захід ред.
«Загниваючий Захід» (рос. «Загнивающий запад») — термін, який використовувався в радянські часи для позначення соціального порядку та моральних норм у США та інших західних країнах, які нібито корумповані і швидко руйнуються зсередини.
Піндос ред.
«Піндос» (рос. «Пиндос») — це зневажливий етнофолізм в російській мові, який використовується для позначення американців. Спочатку термін використовувався для позначення військовослужбовців США, але поступово став універсальним зневажливим терміном для позначення всіх американців. Деякі джерела стверджують, що в цьому значенні термін вперше широко почали застосували російські військовослужбовці під час війни в Косові. За словами російських солдатів, він ідеально підходив для «озброєного до зубів і боягузливого американського солдата». Пізніше з'явились також похідні терміни для позначення Сполучених Штатів, такі як «Піндосія» та «Піндостан» (рос. «Пиндосия», «Пиндостан»).[13]
Євромайдан ред.
Починаючи з 2014 року, після Євромайдану, світових реакцій на анексію Криму Російською Федерацією та проросійських заворушень 2014 року в Україні, у Росії виникла нова хвиля антиамериканських настроїв.
На організованій урядом демонстрації «Антимайдан» у лютому 2015 року, де зібралось близько 35 000 людей, в розправах майдану було звинувачено Сполучені Штати. Були вивішені банери «Помри, Америка», а також лунали промови, що: «Майдан — це посмішка американського посла, який, сидячи в своєму пентхаусі, з радістю спостерігає як брат вбиває брата».[14][15][16] У липні 2015 року головний радник Володимира Путіна з питань безпеки Микола Патрушев заявив, що «це США розпочали конфлікт в Україні».[17]
За даними опитувань незалежного центру «Левада», у січні 2015 року 81 % росіян мали негативні погляди на США. Це число майже вдвічі збільшилося за попередній рік, досягнувши найвищої позначки за весь час подібних опитувань, які вперше були проведені в 1988 році.[18][19]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ ФОМ: Старый враг лучше новых двух [Архівовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine.], FOM: An old enemy is better than two new
- ↑ а б “Друзья” и “враги” России (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Третина росіян вважають Україну головним ворогом РФ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ «План мероприятия по усилению антиамериканской пропаганды на ближайшее время». Документ агитпропа ЦК. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Cold War propaganda: the truth belonged to no one country – Melissa Feinberg | Aeon Essays. Aeon (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ Cold War propaganda. alphahistory.com. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 3 березня 2020.
- ↑ 'How to spot a Communist' (1947). alphahistory.com. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2019. Процитовано 5 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 5 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Главные “дружественные” и “недружественные” страны (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ а б Друзья и враги. wciom.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Уэсли Кларк едва не разжег Третью мировую войну, утверждает британский генерал [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.], Wesley Clark almost set off World War III, says British general.
- ↑ Mills, Laura. 'Die, America!' banners on view as Russians protest. The Independent (Ireland). Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- ↑ Ведущие на "Антимайдане": "Майдан — это эмбрион Геббельса, фестиваль смерти под песенки макаревичей". TV Rain. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Azar, Ilya. Russia's pissed off patriots. Meduza reports from the 'Anti-Maidan' march in Moscow. Meduza. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- ↑ Patrushev, Nikolai; Kommersant, Elena Chernenko for. Terrorism, Ukraine and the American threat: the view from Russia. the Guardian. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ Международные отношения. Levada Center. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Birnbaum, Michael (8 березня 2015). Russia's anti-American fever goes beyond the Soviet era's. Washington Post. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.