Анрі Тулуз-Лотрек
Граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек (фр. Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa; 24 листопада 1864, Альбі — 9 вересня 1901, замок де Мальроме, Жиронда) — французький живописець, постімпресіоніст.
| Анрі де Тулуз-Лотрек | ||||
|---|---|---|---|---|
| Henri de Toulouse-Lautrec | ||||
 | ||||
| Народження |
24 листопада 1864 Альбі (Тарн), Франція | |||
| Смерть | 9 вересня 1901 (36 років) | |||
|
Замок Мальроме в департаменті Жиронда, Франція | ||||
| Поховання | ||||
| Національність | Француз | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Жанр | художник | |||
| Навчання | Кондорсе | |||
| Діяльність | художник-плакатист, літограф, художник, митець, графік | |||
| Напрямок | Постімпресіонізм | |||
| Твори | At the Café La Mie[d], At the Moulin Rouge[d] і The clownesse cha-u-kao at the Moulin Rouge[d] | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
| Анрі Тулуз-Лотрек у Вікісховищі? | ||||
Зміст
Біографія та творчістьРедагувати
Походив із давнього аристократичного роду. Народився в південно-французькому місті Альбі. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.
У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.
Вчився (у Л. Бонна в 1882 і Ф. Кормона з 1883) і працював у Парижі; відчував вплив Едґара Деґа і японської гравюри. Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.
Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком.
Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.
Проблеми зі здоров'ямРедагувати
В 1874 році Тулуз-Лотрек переніс пікнодізостоз, який незворотно вплинув на розвиток його скелету, зробивши його кістки дуже ламкими. В 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек мав сигматизм і сильно шепелявив. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.
Пам'ятьРедагувати
У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек[1].
Обрані роботиРедагувати
Вінсент ван Гог (1887)
Цирк Фернандо (1888)
Мулен Руж — Ла Гулю, постер (1891)
Портрет Габріель (1891)
Мулен Руж, постер (1891)
La reine de joie (1892)
Ла Гулю приїздить у Мулен Руж (1892)
At the Moulin Rouge: Two Women Waltzing (1892)
Avril (Jane Avril), постер (1893)
У ліжку (1893)
Salon at the Rue des Moulins (1894)
The Medical Inspection at the Rue des Moulins Brothel (1894)
Le photographe, Place pigeon, 9 (1894)
The Two Girlfriends (c. 1894–95)
May Belfort (singing Daddy Wouldn't Buy Me a Bow-wow), poster (1895)
The clown Cha-U-Kao at the Moulin Rouge (1895)
Marcelle Lender on stage (1895)
Alone (1896)
Jane Avril (1899)
Grafo Alphonse de Toulouse-Lautrec kocxerumas kvar cxevalojn (1881)
La juna Routy en Céleyran (1882)
Portreto de la patrino (cca 1886)
En Moulin de la Gallete (1889)
Marie Dihau cxe piano (1890)
Danco en Moulin Rouge (1890)
Justina Dihauhl en gxardeno de patro Forest (1890)
Á la mie (Surfunde) (1891)
Portreto de Louis Pascal (1891)
La Goulue kun du virinoj estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
Арістід Брюан (1892, afisxo)
En Moulin Rouge: Du dancantaj virinoj (1892)
Jane Avril estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
Virino kun pelto (1892)
Divan japonais (1893, afisxo)
La dancanta Jane Avril (1893, studo por afisxo)
Sinjoro, sinjorino kaj hundeto (1893)
Sinjoro Boileau (1893)
Jane Avril en Jardin de Paris (1893, afisxo)
Marcelle Lender estas dancanta boleron en opereto Chilpéric (1893, afisxo)
Divano (1894)
Yvette Guilbert estas salutanta publikon (1894)
Virino sinvestanta sxtrumpojn (1894)
Portreto de Oscar Wilde (1895)
Napoleono (1895)
-
May Belfort (1895, afisxo)
May Milton (1895, afisxo)
La Troupe de Mllé Eglantine (1895-6, afisxo)
Vojagxanto el kajuto n-ro 54 (1896, litografio)
Dancisto nomata „Chocolat“ en „Irish and American bar“ (1896)
Maxime Dethomas (1896)
Drinkejo (1898)
Madame Poupoule dum sxminkado (1898)
Anglino el Star en Le Havre (1899)
En privata cxambro cxe Morta rato (1899)
En cirko: Hispana pasxo (1899, desegnajxo per koloraj krajonoj)
Maurice Joyant en golfo Somme (1900)
Modistino (1900)
Messalina (1900)
Messalina estas malsupreniranta de sur sxtuparejo (1900-01)
_1887-8.jpg)
_1891.jpg)
_1892.jpg)
_1894.jpg)
_1895.jpg)
_c1892-3.jpg)
_1893.jpg)
,_Henri_de_Toulouse-Lautrec_(1895).jpg)
_1895-6.jpg)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.