Анрі Тулуз-Лотрек
Граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек (фр. Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa; 24 листопада 1864, Альбі — 9 вересня 1901, замок де Мальроме, Жиронда) — французький живописець, постімпресіоніст.
Анрі де Тулуз-Лотрек | ||||
---|---|---|---|---|
Henri de Toulouse-Lautrec | ||||
Народження |
24 листопада 1864 Альбі (Тарн), Франція | |||
Смерть | 9 вересня 1901 (36 років) | |||
Замок Мальроме в департаменті Жиронда, Франція | ||||
Поховання | Аквітанія | |||
Національність | Француз | |||
Громадянство |
![]() | |||
Жанр | художник | |||
Навчання | Кондорсе | |||
Діяльність | художник-плакатист, літограф, художник, митець, графік | |||
Напрямок | Постімпресіонізм | |||
Твори | At the Café La Mie[d], At the Moulin Rouge[d] і The clownesse cha-u-kao at the Moulin Rouge[d] | |||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() |
Біографія та творчістьРедагувати
Походив із давнього аристократичного роду. Народився в південно-французькому місті Альбі. У 14 років зламав обидві ноги і назавжди залишився калікою (через генетичне захворювання — батько й мати доводилися один одному двоюрідним братом і сестрою — ноги перестали рости), тому він вирішив присвятити себе живопису. Надихався мистецтвом імпресіоністів і японськими гравюрами.
Батьки Анрі, граф Альфонс Шарль де Тулуз-Лотрек-Монфа та графиня Адель Тап'є де Селейран, розлучилися після смерті молодшого сина Рішара в 1868 році. Після розлучення батьків Анрі жив в маєтку Шато-дю-Боск і в маєтку Селейранів недалеко від Нарбонна, де навчався верховій їзді, латині і грецькій мові.
У 1882 приїхав до Парижа, а в 1884 облаштувався на Монмартрі, де прожив до кінця своїх днів.
Вчився (у Л. Бонна в 1882 і Ф. Кормона з 1883) і працював у Парижі; відчував вплив Едґара Деґа і японської гравюри. Основна тема творчості Тулуз-Лотрека — розваги і побут паризької богеми і «дна», які він відтворює без моралізування, але з властивою йому хворобливою гостротою спостереження, часто з їдкою іронією, майстерно передаючи гротескову динаміку ніби випадково вихоплених з потоку життя мізансцен, характерність поз і жестів. Одним із перших усерйоз зайнявся малюванням афіш. У своїх роботах часто малював повій і життя монмартрських кабаре. Важливе місце в його картинах посідають танцівниця Ла Гулю («Ненажера») — виконавиця кадрилі, Жанна Авріль, клоунеса Ша-Ю-Као, співачка Іветта Гільбер.
Суто індивідуальній манері Анрі де Тулуз-Лотрека властиві узагальнений, гнучкий і ламкий малюнок, довгі вібруючі мазки, холодна гамма, відтінена крупними, яскравими барвистими плямами. Прекрасна майстерність особливо яскраво виявилася в літографованих театральних афішах Тулуз-Лотрека з їхнім графічно-гострим лаконізмом, декоративною показовістю кольору, химерно-гнучким малюнком.
Залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років.
Проблеми зі здоров'ямРедагувати
Тулуз-Лотрек хворів на рідкісну спадкову хворобу пікнодизостоз[it], що незворотне вплинуло на розвиток його скелету, зробивши його кістки дуже ламкими. У 1878—1879 Тулуз-Лотрек переніс переломи обох стегон, наслідком чого стала неможливість вирости вище 152 см — його тулуб був нормального розміру, проте ноги були дуже короткими. Окрім того, Тулуз-Лотрек страждав на сигматизм[en] і внаслідок цього не міг правильно вимовляти шиплячі та свистячі звуки. Надалі страждав на алкоголізм та захворів на сифіліс.
Пам'ятьРедагувати
У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека. На його честь названо астероїд 11506 Тулуз-Лотрек[1].
Обрані роботиРедагувати
La Goulue kun du virinoj estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
Арістід Брюан (1892, afisxo)
Jane Avril estas eniranta gxis Moulin Rouge (1892)
Marcelle Lender estas dancanta boleron en opereto Chilpéric (1893, afisxo)
Yvette Guilbert estas salutanta publikon (1894)
Portreto de Oscar Wilde (1895)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.