Анна Гершнік (до шлюбу Сегал; нар. 13 вересня 1975, Калінінград, РРФСР, СРСР) — американська шахістка, до 1990 року представниця СРСР, а в 1990—2005 роках[1] — Ізраїлю, гросмейстер серед жінок від 1995 року.

Анна Гершнік
Країна СРСР СРСР
Ізраїль Ізраїль
США США
Народження 13 вересня 1975(1975-09-13) (48 років)
Калінінград, РРФСР, СРСР
Титул Гросмейстер серед жінок (1995)
Піковий
рейтинг
2335 (липень 1995)

Шахова кар'єра ред.

1989 року набрала в Агуадільї титул чемпіонки світу серед дівчат до 14 років. Наступного року її сім'я виїхала до Ізраїлю і Анна відразу ж опинилася серед провідних шахісток країни. У 1990—1998 роках п'ять разів (зокрема один раз на 1-й шахівниці) виступила на шахових олімпіадах[2], крім того, в 1992 році взяла участь у командному чемпіонаті Європи[3]. 1991 року посіла 3-тє місце (позаду Тетяни Лемачко і Констанце Ян) на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу), який відбувся в Граці. У наступних роках кілька разів представляла Ізраїль на чемпіонаті світу серед дівчат (1992, 1993 — до 18 років, 1995 — до 20 років) і Європи (1994, 1995 — до 20 років). 1993 року поділилася 4-те місце на турнірі First Saturday FS12 ЇМ-І в Будапешті. У 1998 році дійшла до півфіналу чемпіонату Ізраїлю, який проходив за олімпійською системою, поступившись у ньому Еллі Пітам. 1999 року завершила активну шахову кар'єру[4].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мала станом на 1 липня 1995 року, досягнувши 2335 очок ділила тоді 49-51-те місце світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 1-ше місце серед ізраїльських шахісток[5].

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки ред.

  1. FIDE Transfers in 2005. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  3. OlimpBase. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  4. benoni.de/schach/elo: Gershnik, Anna. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
  5. FIDE rating history :: Segal, Anna. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 24 квітня 2018.
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела ред.

Посилання ред.