Відкрити головне меню

Анексія Криму Російською імперією — включення Кримського ханства до складу Російської імперії, яке сталося 1783 року після зречення останнього кримського хана Шагін Ґерая.[1] На анексованій території 1784 року було утворено Таврійську область.

Зміст

ПередісторіяРедагувати

У другій половині XVI ст. Російська імперія, прагнучи убезпечити свої південні території і домогтися виходу до Чорного моря, почала боротьбу за Крим.

У ході Російсько-турецької війни (1768—1774) російські війська захопили Кримський півострів. За договором з ханом Сахібом II Ґераєм (1772) і Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року з Османською імперією було оголошено про незалежність Кримського ханства від Османської імперії та про його перехід під протекторат Росії, а фортеці Єнікале, Керч і Кінбурн були безпосередньо приєднані до імперії.

У той же час, султан був визнаний верховним халіфом, і ця обставина викликала труднощі і сперечання Російської імперії з Османською імперією, бо у мусульман релігійно-обрядовий і цивільно-юридичний побут пов'язані між собою, через що султанові відкривалося право втручатися у внутрішні справи Криму, наприклад, призначенням кадіїв (суддів). Після виведення російських військ в Криму почалось повсюдне повстання. В Алушті висадився османський десант, російський резидент у Криму Веселицький був узятий в полон ханом Шагіном і переданий османському головнокомандуючому. Сталися напади на російські загони в Алушті, Ялті та інших місцях. Кримські татари обрали ханом Девлета IV.

У цей час отримано було з Константинополя текст Кючук-Кайнарджійського договору. Але місцеві жителі не хотіли приймати незалежності й поступитися росіянам вказаними містами в Криму, а Порта визнала за необхідне увійти в нові переговори з Російською імперією. Наступник Долгорукова, князь Прозоровський вів переговори з ханом у примирливому тоні, але мурзи й прості кримські татари не приховували симпатій до Османської імперії. Шагін Гірей мав небагато прихильників. Російська партія в Криму була невелика. Незважаючи на це, його було проголошено ханом на Кубані, а 1776 року — названо ханом Криму, після чого він приїхав до Бахчисараю.

Шагін Гірей став останнім ханом Криму. Він намагався провести в державі реформи та реорганізувати управління за європейським зразком, зрівняти в правах мусульманське і немусульманське населення Криму, проте реформи були вкрай непопулярними, і 1781 року в Криму відбулося повстання, очолюване братом Шагіна Гірея — Батир Гіреєм і кримським муфтієм.

Повстання було придушено, але після серії страт почався новий бунт, що змусив Шахін Гірея втекти до російського гарнізону до Керчі. У Феодосії новим кримським ханом було проголошено Махмута Гірея. Повстання Махмута також було придушене, а Шагіна Гірея — відновлено на ханському престолі.

Однак вже до лютого 1783 року положення Шагін Гірея знову стало критичним: масові страти політичних супротивників, ненависть татар до проведених реформ і політики Шагін Гірея, фактичне фінансове банкрутство держави, взаємна недовіра і нерозуміння з російськими властями привели до того, що Шагін Гірей зрікся престолу і перейшов зі своїми прихильниками під захист російських військ, а частина вороже налаштованої по відношенню до Росії місцевої знаті втекла до османів.

ПриєднанняРедагувати

 
Російська імперська медаль на честь анексії Криму та Кубані

1783 року Крим було приєднано до Російської імперії, це пройшло безкровно. 8 квітня 1783 року імператриця Катерина II підписала «Маніфест про прийняття Кримського півострова, острова Тамань і всієї Кубанської сторони під державу Російську». 28 грудня 1783 року Російська імперія і Османська імперія підписали «Акт про приєднання до Російської імперії Криму, Тамана і Кубані», яким скасовувалася стаття (артикул) 3 Кючук-Кайнарджійського мирного договору про незалежність Кримського ханства. У свою чергу Росія цим актом підтверджувала османську приналежність фортець Очаків і Суджук-кале.

1784 року Крим став частиною Таврійської області з центром у Сімферополі. В Севастополі почалося створення Чорноморського флоту Російської імперії.

Після Російсько-турецької війни 1787—1791 років російська приналежність Криму була вдруге підтверджена Ясським мирним договором, який закріпив за Російською імперією все північне Причорномор'я.

Указом Павла I від 12 грудня 1796 року Таврійська область була скасована, територія, розділена на 2 повіти — Акмечетський і Перекопьский[2], приєднані до Новоросійської губернії. 1802 року було утворено Таврійську губернію, яка проіснувала аж до Громадянської війни 1917 року.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати