Відкрити головне меню

Кирило Дементійович Андрєєв (19011972) — учасник Другої світової війни, парторг батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, Герой Радянського Союзу, старший сержант.

Андреєв Кирило Дементійович
Народився 7 липня 1901(1901-07-07)
Белебейський повіт[d], Уфимська губернія, Російська імперія або Базлик, Біжбуляцький район, Росія
Помер 2 січня 1972(1972-01-02) (70 років)
Біжбуляк, Башкирська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність Комісар
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Посада head teacher[d]
Військове звання старший сержант і лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна медаль «За відвагу»

Член ВКП(б)/КПРС з 1941 року.

Зміст

БіографіяРедагувати

Кирило Андрєєв народився в селі Базлик (нині Біжбуляцький район).

Юний селянин був натхненний ідеями Жовтневої революції і воював з захисниками старого режиму на фронтах Громадянської війни. Але до ВКП(б) вступив лише з початком Другої світової війни — в 1941 році. Після Громадянської працював головою сільгоспартілі «Канаш» Міякинського району, закінчив Белебейське педагогічне училище. З 1928 по 1941 роки вчителював, був директором ряду початкових шкіл Міякинського і Біжбуляцького районів.

В Червону Армію призваний в серпні 1941 року. Закінчив курси політпрацівників і у вересні того ж року опинився в діючій армії. Будучи старшим сержантом, став парторгом батальйону 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту.

Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» № 1852 Кирилу Дементьевичу Андрєєву присвоєно 29 жовтня 1943 року[1].

Лейтенант Андрєєв під час війни був поранений, на початку того ж 1945 року звільнений у запас. Повернувся на батьківщину, працював заступником голови Біжбуляцької райради, завідувачем Біжбуляцької районної ощадкаси.

2 січня 1972 року Кирило Дементійович Андреєв помер. Поховали його в селі Біжбуляк.

ПодвигРедагувати

3 жовтня 1943 року старший сержант Андреєв з групою бійців подолав Дніпро південніше Києва. Перебуваючи в бойових порядках підрозділу, він зі своїми солдатами висунувся на висоту, добре окопався і, відкривши сильний рушнично-кулеметний вогонь, паралізував оборону противника. Тим самим стрілецькі роти отримали можливість підійти до узлісся і закріпитися на ній.

Коли німці атакували наші підрозділи з метою скинути їх з плацдарму, Андреєв першим піднявся в контратаку, закидав фашистів гранатами, надихнув особовий склад батальйону своїм прикладом.

НагородиРедагувати

Пам'ятьРедагувати

На будівлі Белебеєвського педагогічного коледжу (м. Белебей, вул. Пролетарська, 41) встановлена меморіальна дошка випускникам-Героям: Андрєєву К.Д., Васильєву П.Е., Тарасенку В.Ф., Кузнєцову А. П.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати