Андре́а дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486(14860716), Флоренція, Флорентійська республіка — 29 вересня 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.

Андреа дель Сарто
Andrea del Sarto
Автопортрет
При народженні Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore
Народження 16 липня 1486(1486-07-16)
Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
Смерть 29 вересня 1530(1530-09-29) (44 роки)
  Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
(чума)
Поховання Сантіссіма-Аннунціата (Флоренція)d
Країна  Флорентійська республіка
Жанр живопис
Навчання П'єро ді Козімо
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок Високе Відродження
Роки творчості 1501[1]1530[1]1530[1]
Вплив Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело
Вчитель П'єро ді Козімо і Raffaellino del Garbod
Відомі учні Якопо Понтормо
Твори «Мадонна з гарпіями» (1517)
У шлюбі з Lucrezia del Feded
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен[2], Museum of the Last Supper of Andrea del Sartod, Галерея Уффіці, Національні галереї Шотландіїd, Musée des Beaux-Arts de Caend, Галерея Борґезе, University of Arizona Museum of Artd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Allen Memorial Art Museumd, Galleria Palatinad, Державні художні зібрання Дрездена, Національна галерея старовинного мистецтва, Державний музей мистецтв, Національна галерея, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Картинна галерея Далвічd, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картинd, Вустерський музей мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Зібрання Воллеса, Клівлендський музей мистецтв, Музей фюрера, Музей мистецтв Карнегіd, Берлінська картинна галерея, Villa Medicid, Стара пінакотека, Electoral Gallery Dusseldorfd, Музей Каподімонте, Ліонський музей красних мистецтв, Hatton Galleryd, Holburne Museumd, Barber Institute of Fine Artsd, Ascott Housed, Ашмолеан музей, Музей Боуз, Russell-Cotes Art Gallery & Museumd і Мистецька галерея Йоркаd

CMNS: Андреа дель Сарто у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518—1519 рр. працював у Парижі.

Помер на 45 році життя у Флоренції.

Творчість ред.

Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на картини дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художником. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.

Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.

Країни світу, де зберігають твори дель Сарто ред.

  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Росія

Галерея ред.

Примітки ред.

Посилання ред.