Нітрат амонію
Нітра́т амо́нію — неорганічна сполука складу NH4NO3, сіль нітратної кислоти. Білі гігроскопічні кристали, добре розчинні у воді; проявляє властивості окисника (при нагріванні).
Нітрат амонію | |
Маса | 1,3E−25 кг[1] |
---|---|
Колір | білий[2] |
Хімічна формула | H₄N₂O₃[1] і NH₄NO₃[3] |
Канонічна формула SMILES | [NH4+].[N+](=O)([O-])[O-][1] |
Стандартна ентальпія утворення | −365,6 кілоджоуль на моль[4] |
Стандартна молярна ентропія | 151,1 Дж / (моль·К)[4] |
Густина | 1,72 г/см³[2] |
Температура плавлення | 169,6 °C[5] і 169,7 °C[2] |
Температура розкладання | 230 ± 30 °C[2] |
Розчинність | 18,809 mol/kg[6], 21,163 mol/kg[6], 23,721 mol/kg[6], 231 g/100 g[2], 26,496 mol/kg[6] і невідомо[2] |
Класифікація та маркування безпеки | NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response[d] і CLPd[7] |
Нітрат амонію у Вікісховищі |
Під назвою амоні́йна селі́тра широко використовується як азотвмісне добриво, яке містить 34-35% азоту. Окрім того, нітрат амонію використовують для виготовлення вибухових речовин.
Отримання
ред.Нітрат амонію синтезують взаємодією аміаку та нітратної кислоти:
Найпотужнішими виробниками аміачної селітри в Україні є ВАТ «Рівнеазот» (Рівне), ВАТ «Азот» (Черкаси), ВАТ «Азот» (Сєвєродонецьк) та «Концерн Стирол» (Горлівка).
Випускається у вигляді круглих гранул або голчастих чи лускоподібних кристалів білого чи жовтуватого кольору, добре розчинних у воді. Постачається насипом, у мішках по 50 кг та у біґ-беґах по 500 або 1000 кг.
Хімічні властивості
ред.При нагріванні близько 170 °С розкладається на оксид азоту(I) та воду:
При підвищенні температури сполука розкладається із виділенням азоту та оксиду азоту(II):
Застосування
ред.Добрива
ред.Амонійна селітра — найпоширеніше з мінеральних добрив. На кислих ґрунтах доцільно використовувати суміш аміачної селітри з карбонатом кальцію — вапняково-аміачну селітру.
Вибухові речовини
ред.Нітрат амонію — слабка вибухова речовина. Детонує від капсуля-детонатора лише при заряді діаметром понад 80 мм, а при меншому діаметрі — від проміжного детонатора. Використовується як складова частина промислових вибухових речовин (аміачно-селітряні вибухові речовини).
Аміачно-селітряні вибухові речовини (амонійно-селітряні) (англ. ammonium nitrate explosives) — група вибухових речовин, вибухові суміші, основна складова частина яких — амонійна селітра. Це бризантні вибухові речовини зниженої потужності. Перевагами є дешевизна, простота отримання, значна сировинна база, повний перехід у газоподібний стан під час вибуху.
Аміачно-селітряні вибухові речовини поділяють на такі основні різновиди: амоніти, амонали, найпростіші, водовмісні, нітрогліцеринові. Для них характерні гігроскопічність, при зволоженні понад 3 % вони втрачають здатність вибухати. Також для них характерне злежування, що також обумовлює втрату вибухоздатності. Введення до складу аміачно-селітрених вибухових речовин нітросполук, горючих матеріалів, інертних наповнювачів покликане компенсувати недоліки цього виду вибухівки. Залежно від добавок аміачно-селітрені вибухові речовини поділяють на акваніти, аквати, амонали, амоніти, грануліти, детоніти, динамони, ігданіти.
Аміачно-селітряні вибухові речовини переважно використовуються при підриванні ґрунтів, завдяки хорошим фугасним якостям вони здатні викинути з області вибуху великий об'єм ґрунту. Ці вибухові речовини знаходять застосування переважно у цивільному секторі, економіці, а не у військовій справі. Зокрема, це обумовлено тим, що процеси їх перекристалізації призводять до збільшення об'єму речовин, що неприйнятно у військовій справі.
Див. також
ред.- Азотні добрива
- Оксид азоту(I)
- Вибухи в порту Бейрута через неправильне зберігання нітрату амонію призвели до загибелі сотень людей, тисячі отримали поранення
Примітки
ред.- ↑ а б в 6484-52-2
- ↑ а б в г д е CRC Handbook of Chemistry and Physics / W. M. Haynes — 97 — Boca Raton: 2016. — P. 4–47. — ISBN 978-1-4987-5428-6
- ↑ https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/22985#section=Molecular-Formula
- ↑ а б CRC Handbook of Chemistry and Physics / W. M. Haynes — 97 — Boca Raton: 2016. — P. 5–4. — ISBN 978-1-4987-5428-6
- ↑ David R. Lide, Jr. Basic laboratory and industrial chemicals: A CRC quick reference handbook — CRC Press, 1993. — ISBN 978-0-8493-4498-5
- ↑ а б в г CRC Handbook of Chemistry and Physics / W. M. Haynes — 97 — Boca Raton: 2016. — P. 5–179. — ISBN 978-1-4987-5428-6
- ↑ Ammonium nitrate — 2020.
Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
Посилання
ред.- Аміачно-селітряні вибухові речовини [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |