Відкрити головне меню
Амброзія полинолиста
Ambrosia artemisiifolia L.
Ambrosia artemisiifolia L.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Айстрові (Asteroideae)
Триба: Геліанти (Heliantheae)
Рід: Амброзія (Ambrosia)
Вид: Амброзія полинолиста (A. artemisiifolia)
Біноміальна назва
Ambrosia artemisiifolia
L., 1753
Синоніми
Ambrosia elatior
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ambrosia artemisiifolia
EOL logo.svg EOL: 468175
IPNI: 176058-1
ITIS logo.svg ITIS: 36496
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4212

Амбро́зія полиноли́ста (Ambrosia artemisiifolia L.) — вид отруйних трав'янистих рослин із родини Айстрових (Asteraceae). Батьківщина — Північна Америка

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів,[1] які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо.

Зміст

МорфологіяРедагувати

 
Загальний вигляд генеративної рослини амброзії полинолистої

Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина, зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки й назва полинолиста). Стебло і листя опушені. Амброзія  — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі квіти, зібрані в колосоподібні суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітами розміщені в пазухах верхніх листків. Розрізняють дві форми амброзії:

  • сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями;
  • зелена, розсіяноопушена.

РозмноженняРедагувати

Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80—100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур'яненні культурні рослини гинуть[1].

Перші сходи амброзії з'являються в квітні. Цвітіння починається наприкінці липня і триває до вересня. Плодоносить бур'ян у вересні-жовтні. Насіння здатне проростати навіть у недозрілій формі, через те, що потрапляючи в ґрунт, зберігає свою схожість протягом 20 років.

ПоширенняРедагувати

Поширення в УкраїніРедагувати

У 2005 році в Україні площа, заселена амброзією полинолистою збільшилась на 47 178,163 га. Збільшення заражених площ відбулось в 14 областях та в АР Крим. Значно розповсюдилась в АР Крим — на 1 108,96 га, Донецькій області — на 30 362,66 га, Луганській області — 7 205,17 га, Миколаївській області — 2 671,27 га. Це було пов'язано з розширенням кордонів старих осередків та сприятливими погодними умовами.

Зменшення площі зростання рослини на 21,5 га відмічено лише в місті Київ.

Станом на 01.01.2008 року Амброзія полинолиста зареєстрована в АР Крим та 23 областях України, крім Івано-Франківської. Загальна площа зайнята рослиною становить 1 328 377,863 га.

У 2009 році Аброзія полинолиста виявлена у м. Івано-Франківську[2]

Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами.

АлергогенністьРедагувати

Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз.[1] Алергію викликають білки — антигени, які знаходяться в пилку амброзії.[1] Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи, викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, відбувається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.

ЕкологіяРедагувати

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати інші бур'яни та культурні рослини. На утворення 1 тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, вдвічі більше, ніж пшеницею, в втричі, — ніж кукурудзою, в 4 рази — ніж сорго. При густоті до 20 рослин на кв. метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур'яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — 35 %. Також росте на городах, у садах, виноградниках, луках, пасовищах, полезахисних смугах, на узбіччях доріг, відкосах залізничних шляхів, на берегах річок, ставків, зрошувальних каналів, пустирях. Коренева система за сприятливих умов може сягати вглиб до 2-4 м, що в свою чергу, ускладнює боротьбу і збирання врожаю, особливо зернових.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 метрів висоти, щільність сходів може досягти до 5—7 тис.шт, а фітомаса — до 10 тонн на гектар. Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентноздатністю і пригніченням сільськогосподарських культур, амброзія полинолиста містить ряд гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

Карантинні заходиРедагувати

  • категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур'яну райони;
  • обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;
  • при виявленні бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищення під контролем державного фітосанітарного інспектора, та при неможливості очищення — переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів та переробку;
  • при виявленні насіння амброзії у кормових відходах, вони підлягають переробці з розмеленням часток не більше 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем державного фітосанітарного інспектора шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;
  • проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур'яну в період вегетації;

Заходи безпеки та боротьби із бур'яномРедагувати

  • перед цвітінням, у період бутонізації, потрібно скошувати рослину або виривати із корінням та знищувати шляхом спалювання у спеціально визначених місцях;
  • на узбіччях доріг можна застосовувати гербіциди для оприскування;
  • на невеликих площах і присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу, шляхом ручного прополювання і скошування в міру відростання бур'яну, а також можна використовувати натрієву і амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи сульфатом амонію.

Лікувальні властивостіРедагувати

ДжерелаРедагувати

Кобаса Наталія. Небезпечні карантинні рослини. Амброзія полинолиста та борщівник сосновського. - Зоря Рахівщини. - №44-45. - 8 червня 2019 р. - С.4.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Кулаєць М. М., Просянік В. М., Бабієнко М. Ф., Витвицька О. Д., Бузовський Є. А., Скрипниченко В. А. Інноваційна складова виробництва як фактор забезпечення продовольчої незалежності Архівовано 25 травень 2013 у Wayback Machine. // Агроінком. Науковий журнал[недоступне посилання з травень 2019]. — 2011, № 4 Архівовано 25 травень 2013 у Wayback Machine.
  2. Л. Й. Маховська, М. А. Федоляк, В. А. Федоляк Поширення Ambrosia artemisifolia L. (Asteraceae) на території міста Івано-Франківськ і в його околицях // Вісн. Прикарпатського нац. у-ту. — Івано-Франківськ, 2010. — серія Біологія, № 13. — с. 13-15;

ПосиланняРедагувати