Відкрити головне меню

Амалія Скрам (норв. Amalie Skram, уроджена Берта Амалія Альвер, 22 серпня 1846, Берген, Норвегія — 15 березня 1905, Копенгаген, Данія) — норвезька феміністська письменниця в жанрі натуралізму з акцентом на жіночому погляді на гострі суспільні проблеми. Одна з впливових письменниць в скандинавській літературній течії під назвою «Modern Breakthrough» («Сучасний прорив»). Найбільш знана за тетралогію Hellemyrsfolket (1887–98), що зображає стосунки в родині протягом чотирьох поколінь.[4][5][6]

Амалія Скрам
Amalie Skram2.jpg
Псевдо Amalie Mueller
Народилася 22 серпня 1846(1846-08-22)[1]
Берген, Норвегія[2]
Померла 15 березня 1905(1905-03-15)[1] (58 років)
Копенгаген, Королівство Данія[2]
Поховання Bispebjerg Cemetery[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Norway.svg Норвегія
Діяльність письменниця, феміністка
Мова творів норвезька[3]
Magnum opus The People of Hellemyr[d]
Брати, сестри Johan Ludvig Alver[d]
У шлюбі з Bernt Ulrik August Müller[d] і Erik Skram[d]
Діти Ludvig Müller[d] і Johanne Skram Knudsen[d]

CMNS: Амалія Скрам на Вікісховищі

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Амалія та Ерік Скрам, портрет данського художника Harald Slott-Møller, 1895

Народилася у місті Берген в Норвегії в родині Інгеборги Ловізи Сівертсен та Монса Монсена Альвера. Мала чотирьох братів. Родина мала дрібний бізнес, але збанкрутіли, коли Амалії було 17 років. Батько, спекулянт-невдаха, емігрував з Норвегії в Штати, щоб уникнути ув'язнення, та залишив дружину з п'ятьма дітьми.[4]

Мати змушує Амалію взяти шлюб з набагато старшим за неї капітаном корабля (в минулому власником млина) Бернтом Ульріком Огюстом Мюллером (1837—1898). В цьому шлюбі Амалія прожила 13 років, народила двох синів, страждаючи від нервових розладів через зради чоловіка та конфліктне подружнє життя.[7]

Після кількох років у психіатричній лікарні Амалія розлучається і з синами прямує до Крістіанії (тепер — Осло) та починає літературну діяльність. Знайомиться із творчою богемною спільнотою (письменниками Арне Гарборгом та Бьорнстьєрне Мартініусом Бйорнсоном, з якими підтримуватиме дружні та літературні контакти тривалий час).[8]

У 1884 році одружується вдруге, з данським письменником Еріком Скрамом (1847—1923), сином керівника залізниці Густава Скрама, та переїздить до Данії[9]. У 1880 народжує доньку Іду (Ida Johanne Skram). Обов'язки дружини та матері, наряду з обмеженим сприйняттям її творів, на той час радикальних, призвели до рецидиву розладу в 1894 році, після чого Амалія жила в психіатричній лікарні біля Роксліду. В 1900 році її шлюб розірвано.

Амалія Скрам померла 22 серпня 1846 року в Копенгагені у віці 58 років, похована на Bispebjerg Cemetery. [10][11][12]

Літературна діяльністьРедагувати

Амалія Скрам дебютувала у 1882 році (як Amalie Müller) з оповіданням "Madam Høiers leiefolk" у журналі Nyt Tidsskrift.[13][14] Вона продовжувала працювати до самої смерті, пишучи на теми, в яких зналася добре.

Літературні роботи Амалії Скрам можна поділити на три категорії:[15]

  • Романи, які висвітлюють проблеми шлюбу, з дослідженням табуйованих тем, таких як жіноча сексуальність, підлегле та підкорене становище тогочасної жінки. Ці роботи сприймалися в консервативному суспільстві як провокація. Ставлення до робіт Скрам на початку її літературної діяльності було відверто ворожим.
  • Новели, присвячені міжгенераційній проблематиці, в яких описувалася доля декількох поколінь однієї родини. Тут Скрам досліджує соціальні інституції та умови часу та шукає шляхи змін.
  • Роботи, присвячені клінікам для психічно хворих та опису жорстоких умов, в яких проживали пацієнти цих закладів. Такі роботи, яе «Професор Ієронімус» та Paa St. Jørgen, мали резонанс у данському суспільстві та стали поштовхом до змін у роботі закритих та ізольованих психіатричних інституцій.

Найкращою роботою Скрам вважається тетралогія Hellemyrsfolket («Люди Геллемиру»), де, зобразивши чотири покоління однієї родини, вона розповідає про амбіції та почуття, а також про процеси зародження та розпаду родини.

Амалія Скрам відома як рання та потужна прибічниця того, що здобуло назву фемінізму, раннього європейського тренду. Її роботи, здебільшого забуті після смерті, в 60-х роках ХХ-го століття перевідкриваються для данської та норвезької аудиторії і здобувають широке визнання. Декотрі перевидаються англійською в сучасності.[16]

РоботиРедагувати

ВизнанняРедагувати

  • Із 1994 року норвезькі авторки та автори, що проявили визначні навички в питаннях проблем жінок, отримують стипендію на подорожі Премію Амалії Скрам (Amalie Skram-prisen чи Amalie Skram prize).[18]
  • У 1949 році пам'ятник Амалії Скрам — робота скульпторки Майї Рефсум[en](1897–1986), відкритий на території Саду Конвенту (Klosterhaugen) у Бергені.[19]
  • Мармуровий бюст Амалії Скрам роботи Амброзії Тоннесен[en] (1859–1948) знаходиться в Публічній бібліотеці Бергена.[20]
  • Амалія Скрам зображена на норвезькій поштовій марці в 1996 році.[21]

ПосиланняРедагувати



ПриміткиРедагувати

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Скрам Амалия // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б Det moderne gjennombrudd. Skolediskusjon.no. Процитовано March 1, 2018. 
  5. Erik Bjerck Hagen. Amalie Skram (Store norske leksikon)
  6. Amalie Skram. Gyldendal Norsk Forlag AS. Процитовано 2010-10-22. 
  7. Ludvig Müller. Store norske leksikon. Процитовано March 1, 2018. 
  8. Amalie Skram. Den Store Danske. Процитовано March 1, 2018. 
  9. Engelstad, Irene. «Amalie Skram». У Helle, Knut (Norwegian). Norsk biografisk leksikon. Oslo: Kunnskapsforlaget. http://www.snl.no/.nbl_biografi/Amalie_Skram/utdypning. Процитовано 26 June 2010. 
  10. Johanne Skram Knudsen. danskefilm.dk. Процитовано March 1, 2018. 
  11. Erik Skram. Den Store Danske. Процитовано March 1, 2018. 
  12. Portrætbusten af Amalie Skram. Kunst og bygninger på Bispebjerg Kirkegård. Процитовано March 1, 2018. 
  13. Müller, Amalie (1882). Madam Høiers leiefolk. У Sars, J. E.; Skavlan, Olaf. Nyt Tidsskrift (Norwegian) (Kristiania) 1: 557–570. 
  14. Beyer, Edvard (1975). Amalie Skram. Norges Litteraturhistorie (Norwegian) 3. Oslo: Cappelen. с. 488. ISBN 82-02-02996-1. 
  15. Birgit Mortensen. Amalie Skram (1846-1905). KVINFO. Процитовано March 1, 2018. 
  16. Amalie Skram. The History of Nordic Women’s Literature. Процитовано March 1, 2018. 
  17. Skram, Amalie: Hellemyrsfolket (1887-1898). Bergen Off Bibliotek. Процитовано March 1, 2018. 
  18. Vidar Iversen. Amalie Skram-prisen. Store norske leksikon. Процитовано March 1, 2018. 
  19. Reidar Storaas. Maja Refsum. Norsk biografisk leksikon. Процитовано March 1, 2018. 
  20. Tone Wikborg. Ambrosia Tønnesen. Norsk biografisk leksikon. Процитовано March 1, 2018. 
  21. Famous Norwegian Women on Stamps Архівовано 2012-09-05 у Archive.is