Відкрити головне меню

Алісон Джудіт Кіртлі Бейлс (6 квітня 1949 — 29 квітня 2016) — англійський дипломат, політолог, вчений і поліглот.

Алісон Бейлс
Alyson Bailes (9914455425).jpg
Народилася 6 квітня 1949(1949-04-06)
Манчестер, Ланкашир, Англія, Велика Британія
Померла 29 квітня 2016(2016-04-29) (67 років)
·рак підшлункової залози
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність дипломатка, політикиня
Alma mater Сомервілл-коледж
Заклад Коледж Європи, Форин-офіс[1] і Університет Ісландії
Посада ambassador of the United Kingdom to Finland[d][1]
Нагороди
кавалер ордена Святого Михайла і Святого Георгія

Закінчила оксфордський Сомервілл-коледж у 1969 році, здобувши ступінь бакалавра мистецтв (диплом з відзнакою) з новітньої історії та отримавши ступінь магістра мистецтв у 1971 році.[2]

РодинаРедагувати

Найстарша з трьох дітей в родині Барбари (уродженої Мартін) і Джона Ллойда Бейлса, які були обоє вчителі, Алісон Джудіт Кіртлі Бейлс народилась і виросла в Ліверпулі, де вона навчалась у Бельведер-академії.[2]

Кар'єраРедагувати

У 1969 році Алісон Бейлс долучилась до Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії у Лондоні (неофіційно: Форін-офіс; англ. Foreign Office) як координатор департаменту Західної Європи, а вже в 1970 році її було призначено на посаду референта британського посольства в Будапешті. У 1974-76 рр. вона обіймала посаду другого секретаря делегації Великої Британії в НАТО. У 1976 році працювала в Лондоні у Департаменті європейського співтовариства (у внутрішньому відділу) при Міністерстві закордонних справ та у справах Співдружності. Вона знала багато мов, зокрема французьку, угорську, німецьку, мандаринську, норвезьку, фінську і шведську, володіючи ними, за її словами, на «оперативному рівні». Вона також мала навички читання датською, ісландською, фарерською та нідерландською мовами.[2]

У 1979 році вона перебувала у складі спеціальної місії як помічник «Комітету мудреців» за призначенням Європейської Ради для надання консультацій щодо інституційних вдосконалень напередодні вступу Греції до ЄЕС (з 1993 — ЄС). У листопаді 1979 року Алісон Бейлс було відряджено до Міністерства оборони як керівника секції DS11 — цивільного відділу, що займається проблемами оборони за межами зони відповідальності НАТО. У червні 1981 року вона опікувалась питаннями оборони при британському посольстві в Бонні.

У 1984 році вона повернулась до Лондона, ставши заступником керівника Групи планування і координації політики. З серпня 1987 по листопад 1989 року вона працювала в британському посольстві в Пекіні на посаді заступника голови місії, Генеральним консулом, а також членом китайсько-британської Спільної контактної групи з питань про майбутнє Гонконгу. З січня по липень 1990 року під час академічної відпустки вона досліджувала відносини між Китаєм і Центральною та Східною Європою в Chatham House (в Королівському Інституті міжнародних відносин) у Лондоні[3].

З серпня 1990 до кінця 1993 року, вона займала посаду заступника голови місії та Генерального консула в британському посольстві в Осло. У 1994 році Алісон очолила Департамент політики безпеки у Міністерстві закордонних справ та у справах Співдружності в Лондоні. Вона отримала додаткову відпустку за місцем роботи у Британській дипломатичній службі і почала працювати на посаді віце-президента Європейської безпекової програми в Інституті досліджень Схід-Захід (нині Інститут Схід-Захід) в Нью-Йорку з квітня 1996 по серпень 1997 року. ЇЇ було обрано політичним директором Західноєвропейського союзу у Брюсселі, де вона працювала з вересня 1997 по липень 2000 року.

Повернувшись до дипломатичної служби, Алісон Бейлс стала британським послом у Фінляндії з листопада 2000 по червень 2002 року. Вона залишила цю посаду, завершивши дипломатичну кар'єру, і в липні 2002 року одержала посаду директора Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).[4][5]

У період 2007—2015 років вона працювала ад'юнкт-професором в Університеті Ісландії.[6][7][8] Впродовж 2010—2015 років вона також була запрошеним професором у Коледжі Європи.[6]

Починаючи з 1990 року, Алісон Бейлс публікувала безліч статей в міжнародних журналах, а також працювала над деякими розділами книг за темами у царині європейської оборони, регіонального безпекового співробітництва і контролю над озброєннями[9]. ЇЇ дозвілля складав широкий спектр музичних вподобань, від класичної музики до фолк-металу, з улюбленою фарерською метал-групою Туйр, а також подорожі та дослідження природи і техніки. Вона була відданим прихильником благодійного Товариства Дороті Даннетт[10], якому вона присвятила низку статей[11], а також путівник по Ісландії (ISBN 978-0-9570046-2-7). Вона була членом Консультативної ради некомерційної організації "Незалежний Дипломат»[12] і членом мозкового центру «Шотландський глобальний форум».

ТерактРедагувати

У березні 1979 року Алісон знаходилась в автомобілі поруч із британським послом сером Річардом Сайксом, якого раптом застрелили ірландські терористи, що перебували біля його власного будинку в Гаазі. Алісон вийшла на прес-конференцію в британському посольстві з повідомленням щодо інциденту і, не скасовуючи планів, відновила програму зустрічей.[2][13]

СмертьРедагувати

Алісон Бейлс померла від раку у віці 67 років у Шотландії.[6]

РоботиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Mackie, Colin British Diplomatic Directory (1820-2005)Форин-офіс.
  2. а б в г Roz Morris. Alyson Bailes obituary. the Guardian. Процитовано 2 May 2016. 
  3. Alyson Bailes, April 6, 1949 - April 29, 2016. Chatham House. Процитовано 2016-06-03. 
  4. Stockholm International Peace Research Institute site Архівовано 16 листопад 2006 у Archive.is; accessed 31 August 2014.
  5. 2 May 2016: Former SIPRI Director Alyson Bailes—tribute — www.sipri.org. www.sipri.org (en-gb). Архів оригіналу за 2016-05-08. Процитовано 2016-06-03. 
  6. а б в Alyson Bailes látin. RÚV (Icelandic). 30 April 2016. Процитовано 4 May 2016. 
  7. Bailes biodata, coleurop.be; accessed 31 August 2014.
  8. Ltd, White October. Biography of Alyson Bailes, Visting Professor at the University of Iceland, for the European Leadership Network. www.europeanleadershipnetwork.org. Процитовано 2016-06-03. 
  9. Alyson J. K. Bailes - Publications. www.researchgate.net. Процитовано 2016-06-02. 
  10. Alyson Bailes | Dorothy Dunnett Society. dunnettcentral.org. Процитовано 2016-06-03. 
  11. Obituary: Alyson Bailes, diplomat, academic and lecturer. www.scotsman.com. Процитовано 2016-06-03. 
  12. Bailes profile, cisd.soas.ac.uk; accessed 31 August 2014.[dead link]
  13. Alyson Bailes. www.thetimes.co.uk. Процитовано 2016-06-03. 

ДжерелаРедагувати

  • «Through European Eyes»: a collection of Bailes' speeches with writings from young researchers, and a bibliography, University of Iceland (2009)
  • Profile, pressreader.com; accessed 4 May 2016.