Алік Гершон (в дитинстві Олег Татаренко, 3 червня 1980(19800603), Дніпропетровськ) — ізраїльський шахіст, гросмейстер (2000).

Алік Гершон
Оригінал імені англ. Alik Gershon
івр. אליק גרשון
Країна Ізраїль Ізраїль
Народження 3 червня 1980(1980-06-03) (44 роки)
Дніпропетровськ, Україна
Титул Міжнародний майстер (1997)
Гросмейстер (2000)
Рейтинг ФІДЕ 2455 (лютий 2017)
Піковий
рейтинг
2573 (січень 2003)

Біографія

ред.

Олег Татаренко народився 3 червня 1980 у Дніпропетровську, де й розпочалася його шахова кар'єра[1].

Після переїзду в Ізраїль Алік Гершон тренувався в клубі «Маккабі» (Раанана), з п'ятнадцяти років представляв клуб «Кфар-Сава». У 1994 році зайняв перше місце на чемпіонаті світу з шахів серед хлопчиків до 14 років у Сегеді (Угорщина), через два роки — на чемпіонаті світу серед кадетів на Менорці (Балеарські острови)[2]. До служби в армії, давав приватні уроки гри в шахи й працював на інтернет-сайті KasparovChess. У двадцять років, у 2000 році, разом з Борисом Аврухом став чемпіоном Ізраїлю серед дорослих в круговому турнірі, найсильнішому з усіх, які до того проводилися в цій країні[2].

Після служби в Армії оборони Ізраїлю працював програмістом, закінчив вищий інженерний коледж «Афека» в Тель-Авіві. У 2007 році в співавторстві з Ігорем Нором написав англійською мовою книгу «Сан-Луїс — 2005» (англ. San Luis 2005) про Чемпіонат світу із шахів 2005 року в Сан-Луїсі, яка Англійською шаховою федерацією була названа «книгою року»[3]. Крім того, видає електронний тижневик і редагує журнал Шахової федерації Ізраїлю.

У 2010 році встановив світовий рекорд за кількістю партій, проведених в рамках сеансу одночасної гри, вигравши 454, програвши 11 і звівши внічию 58 партій з 523[4]. Цей рекорд був побитий у лютому 2011 року іранським гросмейстером Ехсаном Гаемом-Магамі[5].

Спортивні досягнення

ред.
Рік Місто Турнір + = Результат Місце
1992 Дуйсбург Чемпіонат світу серед хлопчиків до 12 років 5 2 4 7 з 11 7—13
1993 Братислава Чемпіонат світу серед хлопчиків до 14 років 7 2 2 8 з 11 3—4
1994 Сегед Чемпіонат світу серед хлопчиків до 14 років 7 1 1 7½ з 9 1
1994 Тель-Авів Чемпіонат Ізраїлю 3 5 3 4½ з 11
1995 Гуарапуава Чемпіонат світу серед хлопчиків до 16 років 5 3 3 6½ з 11 11—16
1996 Менорка Чемпіонат світу серед хлопчиків до 16 років 5 0 6 8 з 11 1
1997 Жагань Чемпіонат світу серед юніорів до 20 років 5 5 3 6½ з 13 37—44
Єреван Чемпіонат світу серед юніорів до 18 років 6 2 3 7½ з 11 4—8
1998 Мурек Чемпіонат Європи серед юніорів до 18 років 5 1 3 6½ з 9 2—5
Оропеса-дель-Мар Чемпіонат світу серед юніорів до 20 років 4 1 6 7 з 11 9—15
1999 Єреван Чемпіонат світу серед юніорів до 20 років 7 5 1 7½ з 13 13—20
2000 Тель-Авів Міжнародний турнір 5 0 4 7 з 9 1
Сен-Венсан 1-й чемпіонат Європи 6½ з 23—41
Ереван Чемпіонат світу серед юніорів до 20 років 6 2 5 8½ з 13 2—8
2000 Тель-Авів/Модіїн Чемпіонат Ізраїлю 4 1 6 7 з 11 1—2
2001 Охрид 2-й чемпіонат Європи 3 2 8 7 з 13 68—89
2002 Харків 4-й міжнародний турнір «Кубок Ректора» 2 3 5 4½ з 10 5
2002 Тель-Авів Чемпіонат Ізраїлю 3 3 3 4½ з 9 12—19
2003 Бермуди Міжнародний турнір «А» 2 4 5 4½ з 11 9—10
Стамбул 4-й чемпіонат Європи 3 4 6 6 з 13 120—148
2004 Тель-Авів Чемпіонат Ізраїлю 3 1 5 5½ з 9 5—12

Зміни рейтингу

ред.
Зміни рейтингу Ело[6]

Примітки

ред.
  1. Именно в Днепропетровске началась моя шахматная карьера, — шахматист-рекордсмен Алик Гершон [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] Інформаційне агентство «Мост». 18.04.2012 (рос.)
  2. а б Д-р Марк Лившиц (17.11.2010). Шахматный стахановец Алик Гершон. http://www.e3e5.com. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. (рос.)
  3. Alik Gershon and Igor Nor on San Luis 2005. ChessBase.com. 18 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 October 2010. Процитовано 25 жовтня 2010. (англ.)
  4. Израильский шахматист Алик Гершон побил иранский рекорд. Русская служба BBC. 23 октября 2010. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 24 жовтня 2010. (рос.)
  5. Иранский шахматист установил новый мировой рекорд одновременной игры. РИА Новости. 9 февраля 2011. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 24 лютого 2011. (рос.)
  6. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

ред.