Відкрити головне меню

Барі[1] Карімович (Борис Миколайович)[2] Алібасов (Бауыржан Кәрімұлы Әлібас тат. Bari Kərim uğlı Əlibasov, Бари Кәрим улы Әлибасов; нар.. 1947[3] за паспортом 6 червня 1947, Чарськ, Чарський район, Семипалатинська область, Казахська РСР) — радянський і російський музикант, композитор, музичний продюсер, заслужений артист Росії (1999)[4]. Казах за національністю.

Алібасов Барі Карімович
каз. Бауыржан Кәрімұлы Әлібас
тат. Bari Kərim uğlı Əlibasov
тат. Бари Кәрим улы Әлибасов
BARI NANA ALIBASOV1.JPG
Основна інформація
Дата народження 6 червня 1947(1947-06-06) (72 роки)
Місце народження Шар (місто), Жарминський район, Східно-Казахстанська область, Казахська РСР, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Нагороди
Medal "10 years of Astana"
Заслужений артист Росії
na-nax.com
Файли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Дитинство та юністьРедагувати

Бауиржан Карімович Алібасов народився 6 червня 1947 року в багатодітній сім'ї.[5] Батько — Карім (Микола) Касимович Алібасов, казах з роду аргин[6], керував Сільгоспбанком у Чарську, а мати — Іраїда Ібрагімівна Абрарова[7][8], татарка, була бухгалтером у дитячому садку і за сумісництвом підробляла в паровозному депо.[9]

Навчався в школі № 232 міста Чарська. За вільний характер і часте порушення дисципліни був виключений з комсомолу і декілька разів зі школи.[10][11]

Уже в дитинстві Барі виявляв схильність до творчості. У школі він почав активно займатися художньою самодіяльністю (співав у хорі, грав на барабанах, був конферансьє), створив свій власний драмгурток (поставив виставу за Антоном Чеховим «Сільський ескулап»). На початку 1960-х років, коли Барі вчився в старших класах, він разом з декількома однокласниками організував свій перший музичний ансамбль, з яким гастролював довколишніми колгоспами.

Після закінчення школи в 1965 році, вступив до Усть-Каменогорского будівельно-дорожнього інституту (нині Східно-Казахстанський державний технічний університет) на архітектурно-будівельний факультет.

Барі Алібасов проходив строкову службу в лавах Радянської армії з 1969 по 1971 роки у військах ППО Середньо-Азіатського військового округу в Алма-Атинській області. Прослуживши півроку, був переведений до ансамблю пісні і танцю САВО, де створив ансамбль «Запал» при штабі ППО САВО.

У 1973—1974 роках навчався в Усть-Каменогорському музичному училищі по класу ударних, але з початку гастрольної діяльності групи «Інтеграл», навчання не завершив.[12]

Створення групи «Інтеграл»Редагувати

У 1966 році разом зі своїм однокурсником Михайлом Араповим, організував музичну групу «Інтеграл», що грала музику в стилі джаз, (вона значилася при Усть-Каменогорському будівельно-дорожньому інституті). Тоді ж Барі Алібасов проявляє себе і як композитор, написавши свою першу пісню — твіст «Весняний дощ».

У 1971 році, повернувшись з армії, Барі відроджує «Інтеграл». З 1973 року ансамбль працює у Східно-Казахстанській обласній філармонії, отримавши в Казахстані атестаційні посвідчення артистів ВІА. Група стає лауреатом фестивалю «Дружба народів» в Алма-Аті і ряду інших конкурсів. А у 1980 році — стала лауреатом 1-го Всесоюзного рок-фестивалю «Тбілісі-1980», у 1985 була учасником програми 12-го Міжнародного фестивалю молоді і студентів у Москві.

Під керівництвом Барі Алібасова група «Інтеграл» проіснувала 22 роки, за цей час вона експериментувала з багатьма музичними стилями: від рок-н-ролу до психоделік-андеграунду, від ф'южн до кантрі і блюзу.

Створення групи «На-На»Редагувати

У 1989 році Барі Алібасов розпустив групу «Інтеграл» і оголосив кастинг у поп-групу «На-На», незмінним керівником якої є і по сьогоднішній день. У тому ж році відбувається перший виступ групи «На-На» на Міжнародному фестивалі «Фейс ту фейс» («Обличчям до обличчя»).

Під керівництвом Алібасова група «На-На» стає надзвичайно популярною і комерційно успішною в 1990-і роки. Як художній керівник «На-На» Барі створив і зрежисирував 9 шоу-програм, є режисером 21 фільму-концерту групи. Також є автором текстів і композитором багатьох пісень з репертуару колективу.

Барі Алібасов і «На-На» також займаються благодійною діяльністю, дають концерти для дітей-інвалідів, беруть участь в благодійних акціях (таких як «День Добра» на ВВЦ, «Щит і Ліра» і безліч інших).[13][14][15]

Захоплення фотографієюРедагувати

Барі Алібасов займається фотографією протягом двадцяти років. В рамках міжнародного фестивалю «Мода і стиль у фотографії» в галереї «ТХТ» пройшла персональна виставка фотографій Барі Алібасова.[16][17]

НагородиРедагувати

  • 2008 — Ювілейна медаль «10 років Астані»[18]

Особисте життяРедагувати

 
На-На в Чечні у 1996 році разом з Лідією Федосєєвою-Шукшиною

У Барі Алібасова є дві старші сестри Зоя та Роза, а також брати Булат та Газіз.[19]

Він був у офіційному шлюбі 5 разів.

Був у фактичному шлюбі з Оленою Уронич, від цього шлюбу є син — Барі Барієвич Алібасов (нар. 20.09.1985).[20]

Був також у фактичному шлюбі з Лідією Федосєєвою-Шукшиною.

23 липня 2013 року таємно одружився з актрисою Вікторією Вікторівною Максимовою (нар. 3 травня 1987), своєю колишньою помічницею.[21] Цей шлюб став для продюсера шостим, а для його молодої дружини — першим. У 2014 році у неї народився син (від іншого чоловіка), якого назвали Іван Максимов. Алібасов розлучився з нею в 2017 році, але розлучення не оформили.[22][23]

За спірним твердженням першої шкільної любові Барі Алібасова (школа № 232 міста Чарська) Світлани Боховчук (названої Барі у своїй автобіографічній книзі Оленою), нині проживає в Італії, у них є позашлюбна дочка Віра (кандидат медичних наук).[24]

Судові розглядиРедагувати

У суді інтереси шоумена представляє адвокат Сергій Жорін.[25][26]

23 березня 2010 року Барі Алібасов досяг безпрецедентного судового рішення щодо блогера, який назвав Алібасова «татаро-казахським гастарбайтером».[27][28] Він зумів не тільки залучити наклепника до суду, але і стягнути з нього рекордну за російськими мірками компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 100 000 рублів. Правда, на думку Станіслава Садальського і Миколи Фандєєва ця історія — типовий піар-хід, причина якого — відсутність попиту на групу «На-на»[29].

Цікаві фактиРедагувати

  • З 2001 по 2004 рік Барі Алібасов вів на московському телеканалі М1 гумористичне ток-шоу «Бредні Барі», в якому ставив смішні запитання запрошеним знаменитостям[30][31].
  • У 2004 році продюсував групи «DJ Big Bang» і «Pin C@de»[32]
  • У червні 2012 року в місті Чарьк, де народився Алібасов, вулиця Миру була перейменована на вулицю Барі Алібасова. У школі № 232 міста Чарська, де навчався Барі працює присвячений йому музей.[33]
  • Барі Алібасов разом з Данко брав участь у телепередачі «Хто хоче стати мільйонером?» (23 листопада 2013 року). Дует виграв 3 млн рублів.

КнигиРедагувати

  • Алибасов Бари. Основы НА-НАйской философии. — Центрполиграф, 1999. — 430 с. — ISBN 5-227-00512-5. (рос.)

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва Роль
1980 ф Хитра ворона (мультфільм) музика
1995 ф «Старі пісні про головне» бригадир косарів
1996 ф «Померти від щастя і любові» Лаврентій Берія
1997 ф «Старі пісні про головне 3» шаман (у титрах не вказаний)
2003 ф «Ігри метеликів» член журі
2004—2009 з Моя прекрасна няня камео
2005 ф «Коси і забивай!» Патрон
2005 ф «Здрастуйте, ми ваш дах!» Ім'я персонажа не вказано
2005 ф «Попса» камео
2012 ф «Деффчонки» камео

ПриміткиРедагувати

  1. У казахській орфоепії ця назва вимовляється, як і в більшості турецьких мов, з наголосом на останньому слові — Бар́і.
  2. Юность Бари Алибасова в фотографиях. Официальный сайт группы На-На. — В советские времена всех нерусских называли русскими именами, я был Борис, а отец Николай. В принципе, я Борис Николаевич.. Проверено 15 мая 2012. Архивировано 5 июня 2012 года.
  3. http://www.na-nax.com/na-nax/90-2010-06-02-17-42-33/3655-alibasov-nikogda-ne-prazdnuet-svoj-den-rozhdeniya.html(рос.)
  4. Награждён указом президента России № 502 от 18 апреля 1999 года. Архів оригіналу за 2012-12-02. Процитовано 2018-08-29. 
  5. Биография Бари Алибасова. Официальный сайт
  6. Бари Алибасов отсудил у блогера 1 млн 100 тыс. рублей (фото) — Metro
  7. Родина Алибасова. Бари на кладбище у родителей]
  8. Могила матери Бари Алибасова
  9. Фёдор Раззаков. Бари Алибасов и группа НА-НА
  10. Бари Алибасов Основы На-Найской философии М.: «Центрполиграф», 1999.
  11. Биография Бари Алибасова на сайте «Вип-Досье»
  12. Бари Алибасов. Персона на «Эхе Москвы»
  13. Они живут не как все: не лучше и не хуже, а просто по-другому
  14. Группа НА-НА в школе-интернате для детей с ДЦП
  15. На ВВЦ отметили «День Добра»
  16. Источник: Бари Алибасов ещё и фотограф. Архів оригіналу за 2012-12-02. Процитовано 2018-08-29. 
  17. Неизвестный Бари Алибасов
  18. Ряд российских деятелей науки, культуры и спорта удостоены юбилейной медали «10 лет Астане». Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 29 серпень 2018. 
  19. Бари Алибасов: «Моя жизнь — сплошная провокация!» (ФОТО) | KM.RU
  20. Бари Алибасов рассказал о скандалах с молодой женой
  21. Бари Алибасов решил жениться и сделал предложение в прямом эфире
  22. https://www.crimea.kp.ru/daily/26633.5/3651916/
  23. У 68-летнего Бари Алибасова родился сын :: Шоу-бизнес :: Дни.ру
  24. Первый канал. Ток-шоу Андрея Малахова «Пусть говорят» от 20 июня 2013 года
  25. Бари Алибасов: astroguide.ru
  26. Сергей Жорин — биография, личная жизнь, фото, громкие дела и последние новости — 24СМИ
  27. Суд решил, что татаро-казахи не гастарбайтеры. Архів оригіналу за 2012-12-02. Процитовано 2018-08-29. 
  28. Бари Алибасов отсудил 1,1 миллиона рублей за «отморозка из Чуркистана»
  29. ЖЖ Станислава Садальского
  30. Бари Алибасов: "Жениться мне пора!". Московский комсомолец. 2003-08-07. 
  31. Бари Алибасов: "За растрату я мог сесть на девять лет!". Аргументы и факты. 2002-10-29. 
  32. Музыкальный проект «Pin C@de»
  33. В городе Чарске ВКО улица Мира была переименована в честь Бари Алибасова. Архів оригіналу за 4 листопад 2017. Процитовано 29 серпень 2018. 

ПосиланняРедагувати