Алюмі́нієві ру́ди (рос. алюминиевые руды, англ. aluminium ores; нім. Aluminiumerze, Aluerze) — гірські породи і мінерали, з яких добувають алюміній. При переробці А. р. спочатку одержують глинозем (Al2О3), з якого електролітичним методом виплавляють металевий алюміній.

Потенційною сировиною для одержання алюмінію є також кіанітові, силіманітові та андалузитові сланці, каолінітові глини й аргіліти. Основні А.р. — боксити, алуніти, нефелінові сієніти,

При оцінці можливостей використання окремих видів алюмінієвих руд велике значення мають вміст, склад і співвідношення в них різних домішок, особливо кремнезему і заліза. Тепер основною А. р. є боксити.

Розроблено спосіб одержання Al з нефелінових сієнітів (з одночасним виробленням соди та цементу) і силіманітових сланців.

До А. р. належать також продукти зміни кислих лавалуніти, але поширення їх обмежене. Вміст Al2О3 в найкращих сортах бокситів 40—45 % (при співвідношенні Al2О3: SiO2 >= 2.6), в нефелінових сієнітах — 19—22 %.

Технічно можливо одержувати Al з глин, польовошпатових порід, але економічно це ще невигідно.

РодовищаРедагувати

В Україні алюмінієві руди є в Приазов'ї, на Закарпатті, в межах Українського щита.

За кордоном великі родовища алюмінієвої руди є в Угорщині, на території колишньої Югославії, у Франції, Індії, Центральній і Південній Африці, а також на Уралі, в Казахстані, Сибірі, на Кольському півострові, у Прибайкаллі і Закавказзі (нефелінові сієніти), в Закавказзі і Казахстані (алуніти).

ЛітератураРедагувати