Альянс патріотів Грузії
«Альянс патріотів Грузії» (груз. საქართველოს პატრიოტთა ალიანსი Sakartvelos Patriotta Aliansi) — проросійська[4][5][6] політична партія в Грузії[7]. Партія була заснована в 2012 році поряд грузинських політичних діячів, які стояли на консервативних антизахідних позиціях[8]. Партія виступає за тісніші зв'язки як з Росією, так і з Європейським Союзом[3].
 | |
| Країна |
 Грузія |
| Голова партії | Davit Tarkhan-Mouravid і Ірма Інашвілі |
| Ген. секретар | Ірма Інашвілі |
| Дата заснування | 2012 |
| Штаб-квартира | Грузія, Тбілісі |
| Ідеологія |
християнська демократія[1][2] правий популізм[3] націонал-консерватизм соціал-консерватизм[3] русофільство антитурецькі настрої |
| Девіз | Щире серце - сміливе та достойне! (груз. ერთი გული, მამაცი და ღირსეული!) |
| Офіційний сайт | patriots.ge |
Історія ред.
Партія була створена в грудні 2012 року, [9] її засновниками стали Сосо Манджавідзе, Давид Тархан-Моураві і Ірма Інашвілі. Георгій Ломія і Ада Маршанія стали політичними секретарями партії[10]. Партія була створена на основі медіа-спілки «Об'єктив» і громадського руху «Опір», різко опозиційного до правлячої в той момент партії Єдиний національний рух[11].
На місцевих виборах 2014 року партія отримала сумарно 4,6% голосів виборців Грузії, перевищивши поріг в 4%, необхідний для отримання політичною партією державного фінансування[10].
У червні 2016 року партія утворила передвиборчий блок з п'ятьма іншими партіями: «Вільна Грузія» під керівництвом Кахи Кукава, «Свобода» з лідером Костянтином Гамсахурдіа, партією традиціоналістів Акакія Асатіані, «Нові християнські демократи» під керівництвом Гоча Джоджуа і «Політичним рухом ветеранів правоохоронних органів і збройних сил».
На парламентських виборах 2016 року «Альянс патріотів Грузії» отримав рівно 5% голосів, ставши третьою парламентською партією, після Грузинської мрії і Єдиного національного руху.
Ідеологія і цілі ред.
Партія виступає з антитурецьких позицій, закликаючи захистити країну від турецького експансіонізму. Лідери партії закликали призупинити підписання договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Також вони вважають, що переговори про участь Грузії в НАТО тривають надмірно довго, і громадяни Грузії розчарувалися в перспективах членства в НАТО[8].
Телеканал «Об'єктив», що належить Ірмі Інашвілі, фактично є виразником позиції партії. Голова партії Давид Тархан-Моураві веде на каналі «Об'єктив» передачу, в якій він читає лекції по Біблії і православному християнству[10].
Примітки ред.
- ↑ Our Party. Alliance of Patriots of Georgia. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Georgia's traditionalists form new coalition ahead of election. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ а б в Kucera, Joshua (24 жовтня 2016). Georgia: Disillusion with Establishment Fuels Rise of Populism. Eurasianet. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Pro-Russian party wins a toe-hold in Georgia's new parliament [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.], Reuters
- ↑ Pro-Russian Parties in Georgia's 2016 Parliamentary Election: A Growing Footprint?. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Tbilisi: Pro-Russian party supporters demand Azerbaijan cede claim to ancient border monastery. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Michael Cecire (9 березня 2015). The Kremlin pulls on Georgia (англ.). Foreign Policy. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
- ↑ а б Michael Cecire (10 листопада 2015). Divide and conquer in Georgia. Foreign Affairs. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2020.
- ↑ Georgian Electoral Amendment Clears Early Hurdle, But Vote Concerns Persist (англ.). Radio Free Europe/Radio Liberty. 19 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
- ↑ а б в Local Elections Boost Alliance of Patriots’ Ambitions for Parliamentary Polls (англ.). Civil.ge. 21 червня 2014. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
- ↑ Иванишвили не хватает третьей силы?. Georgia Times. 16 квітня 2013. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016.
Посилання ред.
- Сайт партії [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]