Альфтан Олексій Карлович

Олексій Карлович Альфтан (швед. Alexis Karlsson Alfthan; нар. 3 січня 1814 (22 грудня 1813)(18131222), Сілезія — пом. 19 (7) грудня 1885 (за іншими даними — 26 січня 1885 року), Анненське (нині Ганнівка в Сумах), Російська імперія) — російський воєначальник, генерал-лейтенант (з 1878) Російської імператорської армії.

Альфтан Олексій Карлович
швед. Alexis Karlsson Alfthan
Народження22 грудня 1813 (3 січня 1814)
Сілезія
Смерть7 (19) грудня 1885 (71 рік)
Ганнівка, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
КраїнаВелике князівство Фінляндське
Приналежність Російська імперія
ОсвітаФінляндський кадетський корпусd
ЗванняГенерал-лейтенат
ДітиАльфтан Володимир Олексійович
Нагороди
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни II ступеня з мечами та імператорською короною
Орден Святої Анни II ступеня з мечами та імператорською короною
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Біографія

ред.

Олексій Альфтан народився у січні 1814 року в родині дворян Московської губернії[1]. З 1828 по 1831 рік навчався у Виборзькій початковій школі, після чого вступив до кадетської школи в Фрідріхсгамі. Після її закінчення, 22 липня 1835 року отримав чин корнета і 14 серпня 1836 був призначений в Уланський полк у Санкт-Петербурзі.

У 1841 році переведений до уланського лейб-гвардії полку, а в 1843 році до гвардійського полку кінних гренадерів. Служив на Кавказі. Відзначився в боях з горцями, отримав чин капітана і в 1844 році був переведений до Житомирського 56-го піхотного полку. У 1847 році присвоєно чин капітан, у 1852 році — полковника, 23 березня 1866 року — генерал-майора, а 16 квітня 1878 року — генерал-лейтенанта.

З 26 листопада 1858 року по 5 лютого 1866 командував Ямбурзьким уланським полком[2]. З 1872 по 1876 роки був командиром 6-ї запасної кавалерійської бригади[3].

У 1881 році вийшов у відставку. Помер у 1885 році у своєму маєтку Ганнівка (нині Ганнівка в Сумах).

Сім'я

ред.
  • Батько-Карл Вільхельм Альфтан (13.8.1789, Виборг — 11.7.1866, Віролахті), статський радник.
  • Мати — Катаріна (Кітті) Альфтан (до шлюбу Набель), померла в Віролахті.
  • Брат — Аполлон Карлссон Альфтан, землевласник, фабрикант скла, штабс-капітан.
  • Дружина — Софія Шарлотта Емілія (до шлюбу Теслефф; 13.3.1825, Виборг — 28.3.1867, Богучар), у шлюбі з 20 січня 1848 року.
    • Дочка — Йенні Альфтан (1.8.1854 — 12.1919, Оренбург), у шлюбі Келлер (Віталій Келлер помер 3 жовтня 1891), а пізніше — Artymoff (Mihail Artynoff помер в 1913 році в Києві).
    • Син — Александер Альфред Альфтан (22.1.1858 — 06.03.1897, Санкт-Петербург)
    • Син — Володимир (29.4.1860, Бежецьк — 19.12.1940, Гельсінкі), генерал-лейтенант російської імператорської армії.
    • Син — Алексіс Готтвальд Альфтан (24.06.1862 — 08.01.1927, Peipohja)
    • Син — Едвард Вільхельм Альфтан (21.06.1864 — 11.01.1925)

Нагороди

ред.

Примітка

ред.
  1. Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. — Т. I: А—К. — М.: Центрполиграф, 2009. — С. 51.
  2. Крестовский В. В. История 14-го уланского Ямбургского Её императорского высочества Великой княжны Марии Александровны полка. — СПб., 1873. — С. 688.
  3. Русская императорская армия. Альфтан Алексей Карлович. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.