Альфреда Марковська
Альфреда Марковська (10 травня 1926 року біля Станіславова[2] — 30 січня 2021) — польсько-ромська жінка, яка під час Другої світової війни врятувала близько п'ятдесяти єврейських та ромських дітей від смерті в Голокості та геноциді ромів.
| Альфреда Марковська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
10 травня 1926 Галичина, Польська Республіка |
| Померла |
30 січня 2021 (94 роки) Гожув-Велькопольський, Республіка Польща |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Національність | Romani people in Polandd[1] |
| Діяльність | активістка |
| Знання мов | польська |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Марковська народилася у мандрівному польському таборі в районі Станіславова (нині Івано-Франківськ), у регіоні Креси Другої Польської Республіки. Коли у 1939 році відбулося німецьке вторгнення до Польщі, вона була у Львові. Після того, як Радянський Союз у свою чергу вторгся до Польщі в рамках пакту Молотова — Ріббентропа між Сталіном і Гітлером, її табір перейшов до окупованої Німеччиною частини Польщі. У 1941 році всі члени її клану (від 65 до 85 осіб), у тому числі її батьки, брати і сестри, загинули під час масової розправи біля Білої Підляськи. Альфреда була єдиною, хто вижив. Кілька днів вона провела у пошуках масової могили її сім'ї у місцевих лісах. Вона дісталася Розвадова, де в 1942 році, у віці 16 років, вийшла заміж. Її та її чоловіка спіймали в облаві[pl] під час відвідування Станіславова і передали німцям, але їм удалося втекти. Згодом їх змушували переїхати в ромські гетто у Любліні, Лодзі і Белжці, але вони тікали і звідти, і знову оселилися в Розвадові, де німці організували для ромів робочий табір.[2]
Рятувальні місії ред.
У Розвадові Альфреду найняли на залізницю і їй вдалося отримати дозвіл на роботу (Kennkarte), що означало деякий захист від подальших арештів. Вона долучилася до порятунку євреїв і ромів, особливо дітей, від смерті від рук нацистів. Вона їздила до відомих місць вбивств єврейського і ромського населення і шукала тих, хто вижив.[2][3][4]. Підшукувала для них схованки, виготовляла або діставала їм фальшиві документи[2][3]. За підрахунками, вона особисто врятувала п'ятдесят дітей.[2][3][5] Роками пізніше, коли її запитали, чому вона не болася допомагати, Марковська зазначила, що в той час вона не сподівалася пережити цю війну взагалі, тому страх не був проблемою.[6]
У 1944 р. СРСР звільнив цю територію від німецької влади. Через політику Червоної армії примусово призивати ромів у свої ряди, Марковська разом зі своїм чоловіком і деякими з дітей, яких вона врятувала (включаючи деяких німецьких дітей, які прагнули втекти від радянських солдатів), втекли на захід, спочатку в центральну Польщу, в так звані «повернені території», нині в західній Польщі.[2]
Після війни комуністична влада Польської Республіки ініціювала кампанію, щоб змусити ромів оселитися і відмовитися від свого традиційного способу життя. В результаті, Марковська та її сім'я живуть спочатку біля Познані, а потім, після смерті чоловіка, у Гожуві-Велькопольському.[6]
У жовтні 2006 року Альфреду Марковську нагородили Командорським Хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі за порятунок єврейських і ромських дітей під час Другої світової війни.[7] Тодішній президент Польщі Лех Качинський похвалив її «за героїзм і незвичайну хоробрість, за виняткові заслуги в рятуванні людських життів».[3]
Альфреді Марковській присвячений документальний фільм Puri Daj польської режисерки Агнєшки Арнольд[pl][3].
Примітки ред.
- ↑ RomArchive — 2019.
- ↑ а б в г д е Gierliński, K. (October 2006). Piękne życie Alfredy Markowskiej (PDF). Romano Atmo (5): 10—11. Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2009. Процитовано 31 січня 2014.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ а б в г д Caban, Agnieszka Mirosława. Bohaterka trzech narodów. pk.org.pl. Panorama Kultur. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ Agnieszka Hreczuk (27 stycznia 2015). Anioł w spódnicy. tygodnikpowszechny.pl. Процитовано 2 лютого 2015.
- ↑ Odznaczona za ratowanie romskich i żydowskich dzieci. wyborcza.pl. 18 października 2006. Процитовано 26 серпня 2012.
- ↑ а б Szabłowski, Witold (8 квітня 2013). Alfreda Markowska zwana Nońcią. Gazeta Wyborcza - Wysokie Obcasy. с. 1—3. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 października 2006 r. o nadaniu orderu. prawo.sejm.gov.pl (пол.). Процитовано 5 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |