Альфреда Марковська

польсько-ромська рятівниця жертв голокосту та геноциду ромів

Альфреда Марковська (10 травня 1926 року біля Станіславова[2]30 січня 2021) — польсько-ромська жінка, яка під час Другої світової війни врятувала близько п'ятдесяти єврейських та ромських дітей від смерті в Голокості та геноциді ромів.

Альфреда Марковська
Народилася 10 травня 1926(1926-05-10)
Галичина, Польська Республіка
Померла 30 січня 2021(2021-01-30) (94 роки)
Гожув-Велькопольський, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Національність Romani people in Polandd[1]
Діяльність активістка
Знання мов польська
Нагороди
Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі

Біографія ред.

Марковська народилася у мандрівному польському таборі в районі Станіславова (нині Івано-Франківськ), у регіоні Креси Другої Польської Республіки. Коли у 1939 році відбулося німецьке вторгнення до Польщі, вона була у Львові. Після того, як Радянський Союз у свою чергу вторгся до Польщі в рамках пакту Молотова — Ріббентропа між Сталіном і Гітлером, її табір перейшов до окупованої Німеччиною частини Польщі. У 1941 році всі члени її клану (від 65 до 85 осіб), у тому числі її батьки, брати і сестри, загинули під час масової розправи біля Білої Підляськи. Альфреда була єдиною, хто вижив. Кілька днів вона провела у пошуках масової могили її сім'ї у місцевих лісах. Вона дісталася Розвадова, де в 1942 році, у віці 16 років, вийшла заміж. Її та її чоловіка спіймали в облаві[pl] під час відвідування Станіславова і передали німцям, але їм удалося втекти. Згодом їх змушували переїхати в ромські гетто у Любліні, Лодзі і Белжці, але вони тікали і звідти, і знову оселилися в Розвадові, де німці організували для ромів робочий табір.[2]

Рятувальні місії ред.

У Розвадові Альфреду найняли на залізницю і їй вдалося отримати дозвіл на роботу (Kennkarte), що означало деякий захист від подальших арештів. Вона долучилася до порятунку євреїв і ромів, особливо дітей, від смерті від рук нацистів. Вона їздила до відомих місць вбивств єврейського і ромського населення і шукала тих, хто вижив.[2][3][4]. Підшукувала для них схованки, виготовляла або діставала їм фальшиві документи[2][3]. За підрахунками, вона особисто врятувала п'ятдесят дітей.[2][3][5] Роками пізніше, коли її запитали, чому вона не болася допомагати, Марковська зазначила, що в той час вона не сподівалася пережити цю війну взагалі, тому страх не був проблемою.[6]

У 1944 р. СРСР звільнив цю територію від німецької влади. Через політику Червоної армії примусово призивати ромів у свої ряди, Марковська разом зі своїм чоловіком і деякими з дітей, яких вона врятувала (включаючи деяких німецьких дітей, які прагнули втекти від радянських солдатів), втекли на захід, спочатку в центральну Польщу, в так звані «повернені території», нині в західній Польщі.[2]

Після війни комуністична влада Польської Республіки ініціювала кампанію, щоб змусити ромів оселитися і відмовитися від свого традиційного способу життя. В результаті, Марковська та її сім'я живуть спочатку біля Познані, а потім, після смерті чоловіка, у Гожуві-Велькопольському.[6]

У жовтні 2006 року Альфреду Марковську нагородили Командорським Хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі за порятунок єврейських і ромських дітей під час Другої світової війни.[7] Тодішній президент Польщі Лех Качинський похвалив її «за героїзм і незвичайну хоробрість, за виняткові заслуги в рятуванні людських життів».[3]

Альфреді Марковській присвячений документальний фільм Puri Daj польської режисерки Агнєшки Арнольд[pl][3].

Примітки ред.

  1. RomArchive — 2019.
  2. а б в г д е Gierliński, K. (October 2006). Piękne życie Alfredy Markowskiej (PDF). Romano Atmo (5): 10—11. Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2009. Процитовано 31 січня 2014. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. а б в г д Caban, Agnieszka Mirosława. Bohaterka trzech narodów. pk.org.pl. Panorama Kultur. Процитовано 26 серпня 2012.
  4. Agnieszka Hreczuk (27 stycznia 2015). Anioł w spódnicy. tygodnikpowszechny.pl. Процитовано 2 лютого 2015.
  5. Odznaczona za ratowanie romskich i żydowskich dzieci. wyborcza.pl. 18 października 2006. Процитовано 26 серпня 2012.
  6. а б Szabłowski, Witold (8 квітня 2013). Alfreda Markowska zwana Nońcią. Gazeta Wyborcza - Wysokie Obcasy. с. 1—3. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
  7. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 października 2006 r. o nadaniu orderu. prawo.sejm.gov.pl (пол.). Процитовано 5 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)