Відкрити головне меню

Альбиковський Микола Клеофасійович

український актор

Микола Клеофасійович Альбиковський
Альбиковський Микола Клеофасійович.jpg
Народився 20 січня 1877(1877-01-20)
Гільці, Чорнухинський район, Полтавська область
Помер не раніше 1933
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність драматург

Мико́ла Клеофа́сійович Альбико́вський (у деяких виданнях — Альбикі́вський, Альбіко́вський; 20 січня 1877, село Гільці, нині Чорнухинського району Полтавської області — після 1933, Одеса) — український драматург, актор, театральний діяч.

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї урядовця. Закінчив Лохвицьку повітову школу.

Творчу діяльність почав у російських аматорських трупах А. Линтварьова в Лохвиці та С. Тамаріна в Глухові. Спочатку був суфлером, потім — помічником режисера.

Від 1898 року працював в українських аматорських трупах А. Витвицької, І. Дорошенка, П. Хмари та інших.

У 1903—1929 роках був членом Товариства російських драматичних письменників та оперних композиторів (від 1904 року — Драматична спілка в Санкт-Петербурзі та Московське товариства драматичних письменників і оперних композиторів).

У 1902—1916 роках очолював Товариство акторів, мав власну антрепризу. 1909 року з власною трупою гастролював у Керчі.

За радянського часу працював у театрах Одеси, Харкова, Полтави.

ТвориРедагувати

Дорадянський періодРедагувати

 
Микола Альбиковський в ролі Івана в п'єсі «Кляте серце» Василя Захаренка

Перші літературні спроби Альбиковського припадають на середину 1890-х років. Серед його творів:

  • драми:
  • п'єси на історичні теми:
    • «За волю і долю» (1915) — 1923 року поставлено в очолюваному Альбиковським Одеському українському музично-драматичному театрі імені Марії Заньковецької,
    • «Сивий Дніпро» (1916),
  • побутові п'єси, написані на основі конкретних життєвих фактів:
    • «Син вихрестки» (у 1908—1909 роках ставилася трупою О. Суслової),
    • «За долю мирську» (1909),
    • «Кінець світу» (1911),
    • «Городські міщани» (1914),
    • «Мартинова помста, або Зелений квиток» (1915),
  • водевілі:
    • «Невірний товариш» (1895),
    • «Райські чародії» (1901),
    • «Ох, та не люби двох» (1915),
    • «Жартівниця» (1915),
  • фантастичні казки:
    • «Сатанаїл» (1918).

1915 року в «Тернопільських театральних вечорах» за режисурою та участю Леся Курбаса йшли водевілі Альбиковського «Ох, та не люби двох» і «Жартівниця».

У 1915—1916 роках деякі твори драматурга було надруковано в Одесі в двотомному виданні «Український театр веселих мініатюр».

Радянський періодРедагувати

У радянський час звернувся до тем, пов'язаних із життям радянського села та міста. Автор

  • агітаційно-революційних п'єс:
    • «Ви жертвою впали» (1923),
    • «Голодні» (1923),
    • «Партійна честь» (1923),
  • комедій:
    • «Жартівлива вдова» (1923),
    • «За чужий гріх» (1923),
    • «Новоженці» (1923),
    • «Сон Телепня» (1923),
  • буфонад:
    • «Балаганчик» (1924),
    • «Політичний Грицько» (1924).

1933 року в драмі «На порозі новини» змалював, як зазначають радянські видання, «боротьбу на селі за утвердження соціалістичної моралі».

П'єси Альбиковського ставилися в робітничих і селянських клубах України, в Київському театрі кіноактора.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати