Відкрити головне меню

Альбе́р Тібоде́ (фр. Albert Thibaudet, 1 квітня 1874, Турню (Сона і Луара) — 16 квітня 1936, Женева) — французькій літературознавець та літературний критик, з 1912 по 1936 роки активно друкувався на сторінках часопису La Nouvelle Revue française.

Альбер Тібоде
фр. Albert Thibaudet
Albert Thibaudet années 1930.jpg
Народився 1 квітня 1874(1874-04-01)[1][2]
Турню
Помер 16 квітня 1936(1936-04-16)[1][2] (62 роки)
Женева, Швейцарія
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність есеїст, літературний критик, письменник
Alma mater Ліцей Генріха IV
Мова творів французька[1]

Альбер Тібоде у Вікісховищі?
Рідний дім Тібоде в Турню.

Зміст

БіографіяРедагувати

Закінчив престижний ліцей Генріха IV в Парижі, де одним з його улюблених вчителів був Анрі Бергсон. Першою публікацією Тібоде була його символічна драма у віршах і прозі, що називалася «Чорний лебідь» (Le Cygne rouge, 1897). Драма була написана під впливом Стефана Малларме.

1912 року Тібоде вперше надрукувався в журналі Нувель ревю франсез. Відтоді він регулярно друкувався в цьому часописі аж до своєї смерті[3]. Був знайомий з філософом та антропологом Люсьєном Леві-Брюлем, який 1928 року запросив його до участі в Університетських курсах Давосу разом з іншими інтелектуалами Франції та Німеччини. Викладав у Нью-Йоркському та Женевському університетах.

ДоробокРедагувати

1924 року Тібоде опублікував двотомне дослідження «Бергсонізм». Ця багата матеріалом праця була схвально зустрінута критикою й самим Анрі Бергсоном.

Тібоде є автором монографій про творчість письменників Стефана Малларме (1912), Гюстава Флобера (1922), Поля Валері (1924), Стендаля (1931). Посмертно була опублікована його праця про Монтеня (1963).

Він також опублікував «Історію французької літератури з 1789 року до наших днів» (1936) та «Фізіологію критики» (1930), а також соціологічне дослідження «Республіка професорів» (1928), присвячене французьким інтелектуалам.

ПошануванняРедагувати

2008 року Центр Фукідіда при Університеті Пантеон-Ассас заснував Премію Альбера Тібоде для відзначення франкомовних праць, присвячених міжнародним стосункам.

ТвориРедагувати

  • Les Heures de l'Acropole, NRF, 1913
  • La Campagne avec Thucydide, 1922
  • Gustave Flaubert, 1922, nouv. éd. revue et corrigée, 1936
  • Le Bergsonisme, 1924
  • Les Princes lorrains, 1924
  • Le liseur de romans, G.Crès, 1925
  • La République des Professeurs (1927), suivi de Les Princes lorrains (1924), Préface de Michel Leymarie, Paris, Hachette Littératures, coll. Pluriel Histoire, 2006.
  • Cluny, 1928
  • Amiel ou la part du rêve, Hachette, 1929
  • Mistral ou La République du Soleil, Hachette, 1930
  • Physiologie de la critique, 1930
  • Stendhal, Hachette, (1931)
  • Les idées politiques de la France, 1932
  • Histoire de la littérature française de 1789 à nos jours, 1936 перевидання Cnrs Éditions (2007).
  • Réflexions sur la littérature, NRF, 1938
  • Panurge à la guerre, (1940)
  • Montaigne Texte établi par Floyd GRAY d'après les notes manuscrites. Gallimard (1963)
  • Основні твори Тібоде були перевидані Антуаном Компаньоном: Réflexions sur la politique, chez Robert Lafont, collection Bouquins, 2007 et Réflexions sur la littérature, Gallimard, collection Quarto, 2007.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Wellek, René (1992). A History of Modern Criticism: French, Italian and Spanish criticism, 1900-1950. Yale University Press. ISBN 9780300054514. 

ЛітератураРедагувати

  • Michel Leymarie, Albert Thibaudet, l'outsider du dedans, Villeneuve- d'Ascq, Presses universitaires du Septentrion, 2006.
  • Журнал Le Débat № 150, Thibaudet: la réinvention d'un critique.
  • Michel Leymarie, Albert Thibaudet, et l'Europe, Revue historique, № 632, 2004/4, PUF.