Вікіпедія

Алонсо Кано

Алонсо Кано (ісп. Alonso Cano, 19 лютого 1601, Гранада — 3 вересня 1667) — іспанський художник та скульптор першої половини XVII ст.

Алонсо Кано
Alonso Cano
«Автопортрет» (копія втраченого, музей у Кадісі).
При народженніAlonso Cano de Almansa
Народження19 березня 1601(1601-03-19)[1][2][3]
Гранада, Кастильська Корона[4][2]
Смерть3 вересня 1667(1667-09-03)[5][6][…] (66 років)
 Гранада, Кастильська Корона[4][2]
ПохованняГренада
Національністьіспанець
КраїнаІспанія Іспанія
Жанрпобутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Навчанняу Франсіско Пачеко
Діяльністьхудожник, скульптор, архітектор, архітектурний кресляр, унаочнювач
Напрямокакадемізм, бароко
Роки творчості1620—1666
Покровительміністр і граф Оліварес, король Іспанії Філіп IV
Творипобутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей Вікторії та Альберта, Музей красних мистецтв, Museumslandschaft Hessen Kassel, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей мистецтва Каталонії, Museu del Patriarcad, Баварські державні колекції картин, Музей мистецтв Цинциннаті, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Goya Museumd, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Латиноамериканське товариство Америкиd, Національний музей образотворчого мистецтва[8], Зібрання Воллеса, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Museu de Belles Arts de Valènciad, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Museo Provincial de Bellas Artesd, Museo de la Trinidadd, Pollok Housed, Мистецька галерея Йоркаd, Autonoom Gemeentebedrijf Museum Leuvend[9], Палаццо Россо, Детройтський інститут мистецтв, Національний музей мистецтв Румунії, Museo Diocesano de Arte Sacro de Álavad, Національний музей Сан Карлос і Музей Ґетті
CMNS: Алонсо Кано у Вікісховищі

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Народився у місті Гранада на півдні Іспанії. Мати — Марія Альманса мала хист до малювання, батько, Мігель Кано — майстер створення вівтарів. Перші художні навички Алонсо отримав від батьків. Надалі працював у майстернях Хуана дель Кастільо, а потім у Франсіско Пачеко, котрий був вчителем Дієго Веласкеса.

Севільський період

ред.

1614 або 1615 року родина перебралась на житло у місто Севілья . тоді і влаштувався у майстерню Франсіско Пачеко. Тоді ж відбулося знайомство із Дієго Веласкесом, приятельські стосунки з котрим він зберігав до власної смерті. У Севільї молодий художник узяв і свій перший шлюб. Відомо, що працював разом із батьком по створенню вівтарів. 1622 року його прийняли до гільдії художників, але ранні твори митця не знайдені. Серед перших творів митця — «Св. Франсіско де Борха», 1624 року, що несе ознаки впливів творчої манери Пачеко.

Мадридський період

ред.
 
Виховання Марії, 1645 р., Мадрид

1638 року Алонсо Кано відбув у Мадрид, де прибився до оточення впливового міністра і графа Олівареса. Останній посприяв його кар'єрі і невдовзі талановитий митець отримав посаду надвірного художника короля Іспанії. серед завдань художника було і навчання малюнку сина короля, принца Бальтасара Карлоса. перебування у королівських палацах дозволило Алонсо Кано бачити королівські картинні галереї, де було чимало творів венеціанських майстрів 16 століття (там були Тиціан, Паоло Веронезе,), твори фламандських митців (Антоніс Мор, Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк), що не могло не вплинути на творчі пошуки Алонсо Кано.

Він виробив особливу художню манеру, в котрій були відчутні впливи римської художньої школи з її потягом до монументальності і узагальнених, помітно ідеалізованих персонажів. З роками колорит картин художника ставав все більш яскравим, переходячи іноді до штучних і майже маньєристичних хроматичних гам. При цьому персонажі релігійних образів зберігали важкувату заземленість і урочисту гордовитість, притаманну іспанським аристократам.

Шлюби

ред.

Первісно художник оженився в місті Севілья. Дружина, Марія Фігероа, померла 1627 року, за припущеннями під час пологів. Художник узяв шлюб вдруге 1631 року. Дружина, Магдалена де Уседа, була племінницею художника Хуана де Уседа (1570—1631).

З нез'ясовних обставин, другу дружину художника було убито. Звинуватили у скоєному вбивстві Алонсо Кано, що відрізнявся неприємним характером. Художника запроторили у тюрму, де катували на допитах. Але він встиг виправдатися і напівхворим був звільненим із в'язниці.

Останні роки

ред.

Художник один рік відбув у монастирі Сан Франсіско у місті Валенсія, після чого повернувся до Мадриду. 1647 року його призначили економом монастиря Богородиці. 1652 року він відбув у Гранаду, де за сприяння короля Іспанії був введений до штату міського собору. В Гранадському соборі встиг створити декор каплиці. Але мав неприємності через недотримання канонічних вимог. Невдовзі був переведений на посаду архітектора собору.

На початку серпня 1667 року він помер у Гранаді і був похований в склепі Гранадського собору.

Вибрані твори

ред.
 
А.Кано. «Важка праця Адама і Єви після вигнання з раю».

Галерея вибраних творів

ред.
 
«Євангеліст Іван» або «Видіння небесного Єрусалима», 1637 р., Зібрання Воллеса, Лондон.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ а б в https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803095546435
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва
  5. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  6. ↑ RKDartists
  7. ↑ Stratton S. Cano, Alonso // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T013696
  8. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
  9. ↑ https://data.mleuven.be/item/3124c200-f79e-4580-8075-779974949319

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алонсо Кано

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алонсо_Кано&oldid=43673358