Алое Десонсі

вид рослин

Aloe descoingsii (Алое Десуана,[1] Алое Десонсі[2] або Алое мадам Дескоінгс[3])  — сукулентна рослина роду алое.

Алое Десонсі
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
Алое Десонсі (A. descoingsii)
Біноміальна назва
Aloe descoingsii
Синоніми

Aloe descoingsii var. descoingsii
Guillauminia descoingsii (Reynolds) P.V.Heath

Етимологія

ред.

Видова назва дана на честь Бернара Дескуана[fr] (фр. Bernard M. Descoings (1931-), французького ботаніка і фахівця з флори Мадагаскару.[4]

Історія

ред.

Знайдений Бернаром Дескуаном 15 червня 1957 року на вершині вапнякової скелі біля села Анямала (провінція Туліара), за 46 км на північний схід від міста Туліара на висоті 350 м над рівнем моря. Описаний наступного року Рейнольдсом. Перший опис опубліковано в 24 номері «Журналу південноафриканської ботаніки» за 1958 рік.

Морфологічна характеристика

ред.
 
Квіти Aloe descoingsii
 
Aloe descoingsii в ботанічному саду Університету Каліфорнії в Берклі

Найменший за розміром вид з роду алое. Рослина формує мініатюрні розетки діаметром 5 см. Стебла немає або воно дуже коротке. Листя на дорослих рослинах — 8—10, жорсткі, короткі, трикутної форми, їхні краї загнуті всередину, обрамлені білими зубчиками 1 мм завдовжки. Зацвітають влітку. На невисокому квітконосі, 12-15 см заввишки, розташовуються квітки ніжно-помаранчевого кольору, циліндричної форми, завдовжки 7-8 мм, діаметром 7 мм. На кінці квітки звужуються до 3 мм.

Поширення

ред.

Aloe descoingsii — ендемічна рослина Мадагаскару. Зростає на півдні острова Мадагаскар в регіоні Атсіму-Андрефана, провінція Туліара.

Місця зростання

ред.

У природі росте на вапняних скелях і невеликих підвищеннях на висоті до 500 м над рівнем моря. Відомо 2-5 місць зростання.

Охоронні заходи

ред.

Вид включений до додатку 1 конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]

Умови вирощування

ред.

Вирощують в добре дренованому субстраті, регулярно поливають, але без перезволоження. Вирощують на повному сонці, але влітку захищають від прямого сонця. Рослини, вирощені на відкритому повітрі, можуть витримати легкі заморозки та тривалу посуху, і вони можуть рости протягом декількох сезонів без води, після чого листя набувають червонуватого кольору, знак, зазвичай, пов'язаний зі стресом. Морозостійкість до -2 °C. У зимові місяці рослини повинні утримуватися сухо в холоді (близько 5-10 °С), що сприяє цвітінню.

Розмноження: насінням і дочірніми розетками. Свіже насіння швидко проростає при 18 °С, якщо його висіяти в добре осушений ґрунт і присипати тонким шаром дрібного піску. Саджанці ростуть швидко, зацвітають через три-чотири роки.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Сайт Верховної Ради України. Процитовано 02.06.2018.
  3. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  4. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 02.06.2018.(англ.)
  5. Aloe descoingsii. CITES. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 09.06.2018. (англ.)

Джерела

ред.

Бібліографія

ред.

Посилання

ред.