Вікіпедія

Алеман (футболіст)

футболіст
(Перенаправлено з Алемао)

Рікардо Рожеріо де Бріто (порт. Ricardo Rogerio de Brito), більш відомий як Алеман (порт. Alemão, нар. 22 листопада 1961, Лаврас) — бразильський футболіст, що грав на позиції опорного півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Алеман
Алеман
Алеман
Алеман у 1988 році
Особисті дані
Народження 22 листопада 1961(1961-11-22) (62 роки)
  Лаврасd, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1978–1980 Бразилія «Фабріл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1987 Бразилія «Ботафогу» 62 (7)
1987–1988 Іспанія «Атлетіко» 35 (6)
1988–1992 Італія «Наполі» 93 (9)
1992–1994 Італія «Аталанта» 40 (2)
1994–1996 Бразилія «Сан-Паулу» 31 (1)
1996 Бразилія «Волта-Редонда» 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1990 Бразилія Бразилія 36 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007 Бразилія «Тупінамбас»
2008 Бразилія «Америка Мінейру»
2010 Бразилія «Насьонал» (Манаус)
2011 Бразилія «Сентрал»
2017 Бразилія «Ріо-Негро»
2019 Бразилія «Лондрина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким виграв чемпіонат та Суперкубок Італії, а також Кубок УЄФА, та «Сан-Паулу», ставши з ним володарем Кубка КОНМЕБОЛ та переможцем Рекопи Південної Америки. Також грав за національну збірну Бразилії. У складі збірної — володар Кубка Америки, а також учасник двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра ред.

Народився 22 листопада 1961 року в місті Лаврас. Вихованець футбольної школи клубу «Фабріл». Його прізвисько в перекладі з португальської означає «німець», і він отримав його за світлий колір волосся і шкіри, яким відрізнялися іммігранти з Німеччини[1].

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Ботафогу», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 62 матчах бразильської Серії А. З командою здобув «Срібний м'яч» за версією журналу «Плакар», увійшовши до символічної збірної чемпіонату Бразилії 1985 року[2].

У березні 1987 року Алеман перейшов у іспанське «Атлетіко» (Мадрид)[3], за яке зіграв 4 ігри в Прімері 1986/87 і забив гол, а з наступного сезону став одним із лідерів команди, провів 31 матч у чемпіонаті і забив п'ять голів, за що отримав приз Don Balón найкращому іноземному гравцю чемпіонату Іспанії[2].

У 1988 році за 4,6 мільярди лір перейшов в італійське «Наполі». З неаполітанською командою, виступаючи із такими зірками як Дієго Марадона та Карека у першому сезоні виграв Кубок УЄФА, забивши гол у фіналі проти «Штутгарта» (3:3)[3], а у наступному сезоні 1989/90 здобув чемпіонство і Суперкубок Італії. 8 квітня 1990 року він був головним героєм епізоду, пов'язаного з перемогою в чемпіонаті: його команда фактично зіграла внічию 0:0 на полі «Аталанти», але під час гри в голову Алемана була кинута з трибун монета в 100 лір. В результаті після матчу неаполітанська команда отримала технічну перемогу 2:0[4]. Ця ситуація викликала широкий резонанс через поведінку масажиста «Наполі» Кармандо, звинуваченого в тому, що він навмисно перебільшив реальні масштаби пошкодження, які сталася з бразильцем і переконав його не повертатись на поле і натомість відправитись до лікарні, оскільки за регламентом для присудження технічної перемоги травмований вболівальниками гравець не може мати змоги продовжити матч[5]. Тим не менш вимога «Наполі» була задоволена, клуб отримав технічну перемогу 2:0, завдяки якій обійшов «Мілан» і вигравши наступні три гри зберіг за собою перше місце і чемпіонство, одне з найбільш скандальних в історії Серії А[6].

У 1992 році Алеман перейшов до «Аталанти», де провів ще два роки в чемпіонаті Італії, провівши 22 матчі та два голи в першому та 18 матчів у другому[7].

1994 року півзахисник повернувся до Бразилії, підписавши контракт з клубом «Сан-Паулу». У новій команді він дебютував 28 серпня 1994 року у грі проти «Португези» в національному чемпіонаті[8]. Алеман провів три сезони за «Сан-Паулу», загалом провівши 31 матч у чемпіонаті і у 1994 році виграв з командою Кубок КОНМЕБОЛ та Рекопу Південної Америки[2].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Волта-Редонда», за яку виступав протягом 1996 року.

Виступи за збірну ред.

17 червня 1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти Швейцарії (2:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, зігравши повністю в усіх 5 іграх команди на турнірі і дійшовши зі збірною до чвертьфіналу. Згодом потрапив до заявки на домашній Кубок Америки 1989 року, де зіграв у 5 іграх, здобувши того року титул континентального чемпіона[9].

Останнім великим турніром для Алемана став чемпіонат світу 1990 року в Італії. Там півзахисник також був основним гравцем і зіграв в усіх чотирьох іграх. Останній матч у складі національної збірної він провів під час чемпіонату світу, 24 червня 1990 року у 1/8 фіналу проти Аргентини (0:1)[10]. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 6 голів.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тупінамбас».

2008 року став головним тренером команди «Америка Мінейру», тренував команду з Белу-Орізонті один рік, вивівши її до вищого дивізіону чемпіонату штату Мінас-Жерайс[11].

Згодом очолював команди «Насьонал» (Манаус), «Сентрал» та «Ріо-Негро», а о останнім місцем тренерської роботи був клуб «Лондрина», головним тренером команди якого Алеман був протягом 2019 року.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за «Наполі» ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1988–89   «Наполі» A 16 3 КІ 10 1 КУЄФА 8 1 - - - 34 5
1989–90 A 27 2 КІ 3 1 КУЄФА 5 1 - - - 35 4
1990–91 A 21 1 КІ 6 0 КВК 4 1 СІ 1 0 32 2
1991–92 A 29 3 КІ 3 0 - - - - - - 32 3
Усього за «Наполі» 93 9 22 2 17 3 1 0 133 14
Усього за кар'єру ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Бразилія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
17-6-1983 Базель Швейцарія   1 – 2   Бразилія товариський матч -   73'
25-4-1985 Белу-Оризонті Бразилія   2 – 1   Колумбія товариський матч 1
28-4-1985 Бразиліа Бразилія   0 – 1   Перу товариський матч -
2-5-1985 Ресіфі Бразилія   2 – 0   Уругвай товариський матч 1  
5-5-1985 Сальвадор Бразилія   2 – 1   Аргентина товариський матч 1  
21-5-1985 Сантьяго Чилі   2 – 1   Бразилія товариський матч -  
8-6-1985 Порту-Алегрі Бразилія   3 – 1   Чилі товариський матч -  
16-6-1985 Асунсьйон Парагвай   0 – 2   Бразилія Відбір до ЧС 1986 -  
23-6-1985 Ріо-де-Жанейро Бразилія   1 – 1   Парагвай Відбір до ЧС 1986 -  
16-3-1986 Будапешт Угорщина   3 – 0   Бразилія товариський матч -
1-4-1986 Сан-Луїс (Бразилія) Бразилія   4 – 0   Перу товариський матч 1   46'
8-4-1986 Гоянія Бразилія   3 – 0   НДР товариський матч 1
30-4-1986 Ресіфі Бразилія   4 – 2   Югославія товариський матч -   63'
7-5-1986 Куритиба Бразилія   1 – 1   Чилі товариський матч -   63'
1-6-1986 Гвадалахара Іспанія   0 – 1   Бразилія ЧС 1986 - 1-й етап -
6-6-1986 Гвадалахара Бразилія   1 – 0   Алжир ЧС 1986 - 1-й етап -
12-6-1986 Леон Бразилія   3 – 0   Північна Ірландія ЧС 1986 - 1-й етап -
16-6-1986 Гвадалахара Бразилія   4 – 0   Польща ЧС 1986 - 1/8 фіналу -
21-6-1986 Гвадалахара Бразилія   1 – 1 д.ч.
(3 – 4 п.п.)		   Франція ЧС 1986 - чвертьфінал -
21-6-1989 Базель Швейцарія   1 – 0   Бразилія товариський матч -
3-7-1989 Сальвадор Бразилія   0 – 0   Перу Копа Америка 1989 - 1-й етап -  
7-7-1989 Сальвадор Бразилія   0 – 0   Колумбія Копа Америка 1989 - 1-й етап -   63'
12-7-1989 Ріо-де-Жанейро Бразилія   2 – 0   Аргентина Копа Америка 1989 - 2-й етап -   75'
14-7-1989 Ріо-де-Жанейро Бразилія   3 – 0   Парагвай Копа Америка 1989 - 2-й етап -   68'
16-7-1989 Ріо-де-Жанейро Бразилія   1 – 0   Уругвай Копа Америка 1989 - 2-й етап -   85'
23-7-1989 Токіо Японія   0 – 1   Бразилія товариський матч -   62'
20-8-1989 Сан-Паулу Бразилія   6 – 0   Венесуела Відбір до ЧС 1990 -   65'
14-10-1989 Болонья Італія   0 – 1   Бразилія товариський матч -   88'
20-12-1989 Роттердам Нідерланди   0 – 1   Бразилія товариський матч -
28-3-1990 Лондон Англія   1 – 0   Бразилія товариський матч -   58'
5-5-1990 Кампінас Бразилія   2 – 1   Болгарія товариський матч - кап. [12]
13-5-1990 Ріо-де-Жанейро Бразилія   3 – 3   НДР товариський матч 1   67'
10-6-1990 Турин Бразилія   2 – 1   Швеція ЧС 1990 - 1-й етап -
16-6-1990 Турин Бразилія   1 – 0   Коста-Рика ЧС 1990 - 1-й етап -
20-6-1990 Турин Бразилія   1 – 0   Шотландія ЧС 1990 - 1-й етап -
24-6-1990 Турин Бразилія   0 – 1   Аргентина ЧС 1990 - 1/8 фіналу -   84'
Усього Матчів 36 Голів 6

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

«Наполі»: 1989/90
«Наполі»: 1990
«Наполі»: 1988/89
«Сан-Паулу»: 1994
«Сан-Паулу»: 1994
Бразилія: 1989

Індивідуальні ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Alemao, c'era anche lui nel Napoli dello scudetto. Il Corriere dello Sport (італ.). 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 26 червня 2020.
  2. ↑ а б в Alemão. Sambafoot. 24 березня 2006. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2008.
  3. ↑ а б Alemão é empresário da bola. Futebol Interior (порт.). 8 квітня 2003. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
  4. ↑ Alemao e la monetina. Napoli, 25 anni fa uno scudetto che fa ancora discutere. La Gazzetta dello Sport - Tutto il rosa della vita (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  5. ↑ SE LA MONETA DA CENTO VA AL PROCESSO DEL LUNEDI' ... - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. ↑ La monetina di Alemao in Atalanta-Napoli: l'episodio che decise lo Scudetto 1989/90 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  7. ↑ Brazilian Players and Coaches in Italy. RSSSF. 5 травня 2005. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
  8. ↑ Sao Paulo Futebol Clube Matches 1994. www.rsssfbrasil.com. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  9. ↑ Copa America 1989. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 31 жовтня 2021.
  10. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Brazil vs. Argentina (0:1). www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  11. ↑ Alemão (ex-volante do Botafogo e São Paulo) (порт.). Milton Neves. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 29 серпня 2008.
  12. ↑ Після того, як Рікардо Гомес покинув поле

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алеман_(футболіст)&oldid=35855486