Белу-Оризонті (порт. Belo Horizonte, що означає «красивий горизонт») — третя за населенням агломерація і п'яте місто Бразилії (після Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Салвадора і Форталези), засноване 1897 року. Також це столиця штату Мінас-Жерайс, розташованого в південно-східному регіоні. З населенням майже 2,3 мільйони у 2022 році,[3] і понад 5 мільйонів в агломерації, Белу-Оризонті — або Бега́ (Beagá), як його часто називають через звучання абревіатури BH португальською мовою — місце інтенсивної економічної і культурної діяльності.

Белу-Оризонті
Belo Horizonte
Герб Прапор
Q17351644? flag of Belo Horizonted
Розташування міста Белу-Оризонті Belo Horizonte
Основні дані
19°55′ пд. ш. 43°56′ зх. д. / 19.917° пд. ш. 43.933° зх. д. / -19.917; -43.933
Країна Бразилія
Регіон штат Мінас-Жерайс
Столиця для Мінас-Жерайс (федеративна одиниця Бразилії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Нова-Лімаd[2], Контажемd[2], Ribeirão das Nevesd[2], Ібірітеd[2], Санта-Лузія[d][2], Веспазіануd[2], Brumadinhod[2], Сабараd[2] ?
Засновано 1701
Статус міста 12 грудня, 1897 року
Площа 330 км²
Населення 2 479 175 (2013)[1]
Агломерація 5,2 млн. (2013)
· ІЛР 0,81
Висота НРМ 760 м
Назва мешканців англ. Belo-horizontino
Міста-побратими Триполі, Хомс, Лісабон, Мінськ (1987), Гранада, Чикаго, Вифлеєм, Чімботе, Ньюарк (2006), Лаґос
Телефонний код (55) 31
Часовий пояс UTC−3
GeoNames 6321162
OSM r368782  ·R
муніципалітет Бразилії 3106200
Поштові індекси 30000-000
Міська влада
mayor of Belo Horizonted Fernando Damata Pimentel, PT
Вебсайт Prefeitura de Belo Horizonte
Мапа
Мапа


CMNS: Белу-Оризонті
Belo Horizonte
у Вікісховищі

Історія ред.

Перші поселенці в регіоні оселилися на початку 1700-х років. В 1701 році золотошукач Жуан Лейті да Сілва Ортіс, зваблений красою цих місць та сприятливим кліматом, заснував тут скотарську ферму Курал-дель-Рей.[4] Але місто, відоме сьогодні, було сплановане й побудоване в 1890-х роках, щоб замінити Ору-Прету як столицю штату Мінас-Жерайс. Переїзд органів влади стався 12 грудня 1897, що і вважається формальною датою заснування міста. На початку XXI століття місто відоме контрастом між сучасними й класичними будівлями, будучи місцем розташуванням багатьох сучасних архітектурних символів Бразилії, у тому числі таких як Церква Пампульа.

Економіка ред.

Місто є центром районів гірничої промисловості (залізні і марганцеві руди, алмази) і сільського господарства (бавовник, скотарство). Підприємства включають текстильні, мебльові, взуттєві, керамічні, машинобудування, обробку алмазів. Це важливий залізничний вузол, з цього міста виходить остання пасажирська залізниця країни. Також місто — освітній центр регіону.

На честь міста названо астероїд 10770 Белу Оризонті.

Населення ред.

За даними Бразильського інституту географії та статистики, населення міста 2013 року склало 2 480 000 осіб, агломерації — понад 5,2 млн. (5-те і 3-тє місця по країні відповідно).

 
Школярі Белу-Оризонті

Расовий склад населення:

Близько 30 % містян складають нащадки вихідців з Італії. За ними йдуть мешканці португальського, німецького, іспанського та левантійського походження. Приблизно 70 % жителів — католики, 20 % — протестанти, атеїстів близько 8 %.

Рівень злочинності в Белу-Оризонті середній за мірками великих міст Бразилії (тобто вельми високий за мірками України або ЄС), але більша частина злочинів скоюється у фавелах.

Уродженці ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística, Censo Populacional 2013
  2. а б в г д е ж и OpenStreetMap — 2004.
  3. Belo Horizonte. cidades.ibge.gov.br. Процитовано 6 листопада 2023.
  4. History of Belo Horizonte [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.], Curral del Rei

Посилання ред.