Відкрити головне меню

Анато́лій Дми́трович Алексє́єв (4 січня 1902, м. Ломжа, Польща — 29 січня 1974, Москва, СРСР) — радянський полярний льотчик. Герой Радянського Союзу (1937).

Анатолій Дмитрович Алексєєв
рос. Анатолий Дмитриевич Алексеев
Алексєєв Анатолій Дмитрович льотчик.jpg
Народження 4 січня 1902(1902-01-04)
Ломжа, Польща
Смерть 29 січня 1974(1974-01-29) (72 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Авіація далекої дії
Роки служби 19201958
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Інше полярний льотчик
Нагороди
Герой Радянського Союзу — № 38
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Алексєєв Анатолій Дмитрович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

1918 року закінчив гімназію. В Червоній армії від 1920 року. 1921 року закінчив курси підготовки при Військовій електротехнічній школі командного складу Робітничо-селянської червоної армії (РСЧА), після чого його призначили інструктором з радіо у військову школу морських льотчиків.

1928 року у складі екіпажу Бориса Чухновського брав участь у пошуках експедиції Умберто Нобіле. 1930 року оволодів льотною справою та став льотчиком полярної авіації Північного морського шляху.

1937 року під керівництвом Алексєєва екіпаж літака Н-172 брав участь у висадці експедиції Івана Папаніна на Північний полюс.

27 червня 1937 року за зразкове виконання урядового завдання та проявлені мужність і героїзм Алексєєву надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Після заснування знаку особливої відзнаки йому було вручено медаль «Золота Зірка» № 38.

1939 року став членом ВКП(б).

Алексєєв брав участь у пошуках літака ДБ-А (бортовой номер Н-209) Сігізмунда Леваневського, очолював авіаційний загін з врятування екіпажів суден «Сибіряков», «Малигін» і «Сєдов». Він був одним із основоположників нових методів льодової розвідки.

З початком німецько-радянської війни полковник Алексєєв брав участь у бойових діях, багаторазово літав у глибокий тил ворога.

Після війни — на льотно-випробувальній роботі. Від 1958 року — в запасі.

Жив у Москві. Помер 29 січня 1974 року. Поховано в Москві на Новодівочому кладовищі.

ЛітератураРедагувати

  • Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 31.
  • Бадигин К. С. Три зимовки во льдах Арктики. — Москва, 1950.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — Т. 1. — Москва: Воениздат, 1987.

ДжерелаРедагувати