Александер Голле

Александер Голле
нім. Alexander Holle
	Генерал-майор Голле (1943).
Народився	27 лютого 1898; Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер	16 липня 1978 (80 років); Мюнхен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант Люфтваффе
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)	Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Александер Голле (нім. Alexander Holle; 27 лютого 1898, Білефельд — 16 липня 1978, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голле.

Біографі ред.

Під час Першої світової війни 16 листопада 1915 року вступив добровольцем в 13-й піхотний полк, де потім командував взводом, ротою. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в піхоті. З 1 квітня 1928 по 31 жовтня 1929 року офіційно значився у відставці і проходив підготовку в секретних льотних школах за кордоном. Потім пройшов також секретні курси офіцерів Генштабу. 1 квітня 1934 року переведений в люфтваффе і призначений начальником оперативного відділу штабу 1-ї авіадивізії. З 1 квітня 1935 року — радник інспекції бомбардувальної авіації, з 1 липня 1935 року — командир 1-ї групи штурмової ескадри «Іммельманн» і комендант авіабази в Бреслау. Одночасно з 1 листопада 1936 по 22 січня 1937 року був начальником штабу легіону «Кондор». Учасник Громадянської війни в Іспанії. З 1 квітня 1938 року — начальник штабу Командування ВПС «Східна Пруссія».

Генерал-майор Голле (1943).

З 1 лютого 1939 року — начальник штабу 4-го авіаційного корпусу. З 15 жовтня 1940 року — командир 26-ї бомбардувальної ескадри; одночасно в березні-грудня 1941 року — авіаційний командир на Півночі, а з грудня 1941 року — авіаційний командир «Північ (Захід)». Одночасно з 1 січня по 22 травня 1943 року командував 10-м авіаційним корпусом, а з 1 березня по 7 червня 1943 року був авіаційним командиром «Північ (Схід)». 7 червня 1943 року переведений в штаб Командування ВПС «Південний Схід». З 15 червня 1943 року — командир авіаційного штабу «Греція». З 25 серпня 1944 року — командувач 4-м повітряним флотом, який вів військові дії на південній ділянці радянсько-німецького фронту. 22 вересня 1944 року здав флот Отто Десслоху і зайняв його місце на чолі 3-го повітряного флоту на Заході. 28 вересня 1944 року цей флот був переформований в авіаційне командування «Захід» на чолі з Голле. З 15 грудня 1944 року — командувач люфтваффе в Данії (штаб 4-го авіаційного корпусу). 8 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 8 лютого 1948 року звільнений.

Звання ред.

Фанен-юнкер (16 листопада 1915)
Фенріх (18 липня 1916)
Лейтенант (27 січня 1917)
Оберлейтенант (1 квітня 1925)
Гауптман (1 лютого 1933)
Майор (1 липня 1935)
Оберстлейтенант (1 жовтня 1937)
Оберст (1 лютого 1940)
Генерал-майор (1 лютого 1943)
Генерал-лейтенант (1 січня 1944)

Нагороди ред.

Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Німецький хрест в золоті (11 або 26 травня 1942)
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 23 серпня 1942)
Лицарський хрест Залізного хреста (23 грудня 1942)

Література ред.

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.

Посилання ред.

Біографія. [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]