Александар Балабанов
Александар Балабанов (болг. Александър Балабанов; нар. 18 січня 1879, Штип — пом. 30 листопада 1955, Софія — відомий болгарський літературний критик, перекладач, професор Софійського університету Святого Климента Охридського і член Македонського наукового інституту.
| Александар Балабанов | |
|---|---|
| болг. Александър Балабанов | |
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Александър Михайлов Балабанов |
| Народився | 18 січня 1879 Штип |
| Помер | 30 листопада 1955 (76 років) Софія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Громадянство |  Болгарія |
| Діяльність | літературний критик, перекладач, професор |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Знання мов | французька, німецька, грецька, давньогрецька, англійська і болгарська[1] |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Брати, сестри | Nikola Balabanovd |
| Автограф | .svg) |
| |
Біографія
ред.Народився в 1879 в Штип, його батько був вірменином, а мати — болгаркою. Середню освіту здобув у Софії, а вищу в у Німеччині. Був викладачем та засновником кафедри класичної філології Софійського університету Святого Климента Охридського. Перекладав класичні твори з давньогрецької та латинської мов, включаючи частини «Іліади» та «Одіссеї». Він також є одним із найвідоміших перекладачів Фауста (Гете).
Галерея
ред.-
Тодор Боров, Елин Пелин, Александар Балабанов, Димитар Митов (критик) -
Відкриття IV Міжнародного конгресу. Внизу - професор Александар Балабанов
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
ред.- От и за Александър Балабанов в Своден каталог НАБИС — национален каталог на академичните библиотеки в България
- «Из един живот. 1898—1934», София, 1934 г. [Архівовано 24 липня 2017 у Wayback Machine.] — сборник с произведения на Александър Балабанов в «Библиотека Струмски»
- «България и класическата култура (Уводна статия към първия брой на сп. „Прометей“, 1937 г.)» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], електронна публикация в «Литературен клуб»
- «Модерно и антично (първа публикация във в. „Развигор“, бр. 167, 1926 г.)» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], електронна публикация на 31 март 2002 г. в «Литературен клуб»
- «Един класик на българската проза (първа публикация в Захари Стоянов. Записки по българските възстания, разкази на очевидец, 1870—1876. С предговор от проф. Ал. Балабанов. София: Книгоиздателство Игнатов, 1928.)» [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.], електронно списание LiterNet, 22 август 2007, № 8 (93)