Фейхоа
Фейхоа (лат. Feijoa sellowiana) або ака (лат. Acca sellowiana) — вид рослин із родини миртових. Вічнозелені кущі чи дерева від 1 до 7 метрів висотою. Походить з гірських місцевостей Бразилії, Колумбії, Уругваю та північної Аргентини. Фейхоа вирощують як декоративну та плодову культуру у Сполучених Штатах Америки, Новій Зеландії, Австралії, Росії, Азербайджані та Грузії. В Україні вирощується в Криму.
| Фейхоа | |
|---|---|
| |
| Плід Feijoa sellowiana | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Миртові (Myrtaceae) |
| Підродина: | Миртові (Myrtoideae) |
| Триба: | Myrteae |
| Рід: | Фейхоа (Feijoa) O.Berg |
| Вид: | Фейхоа (F. sellowiana)
|
| Біноміальна назва | |
| Feijoa sellowiana | |
| Синоніми | |
|
Acca sellowiana | |
Плоди містять велику кількість йоду (найбільше — у шкірці)[1].
Назву Feijoa рослині дав німецький ботанік Отто Карл Берг на честь португальського натураліста Жоана да Сілва Фейхо (Жуау да Сілва Фейжо).
Корисні властивості фейхоа ред.
Йод — головна цінність фейхоа. Кількість йоду в цій ягоді в 3 рази більше, ніж в морепродуктах, причому в легко засвоюваній формі.
Також фейхоа не викликає алергії, навіть якщо ви з’їсте його занадто багато.
Вітамін С – за його кількістю фейхоа не поступається цитрусовим.
У складі фейхоа багато пектину, який очищає від токсинів, продуктів метаболізму, пестицидів, іонів, токсичних металів.
Фейхоа чистить організм дуже м’яко, не вимиваючи корисні мікроелементи, вітаміни й не викликаючи дисбактеріоз.
Вживати в їжу краще добре дозрілі плоди фейхоа: вони м’які і ніжні, аромат розкривається краще і смак теж. У магазинах зазвичай продають злегка твердуватий плід, але можна купити його і залишити на кілька днів до повного дозрівання.
Ефірні олії, які надають приємний запах плодам, сприяють виробленню серотоніну, підвищуючи тим самим настрій і як наслідок — захисні сили організму.
Аскорбінова кислота м’якоті та антиоксиданти, зокрема катехіни й лейкоантоціани, які містяться в шкірці не тільки сприяють опірності організму до вірусних інфекцій, але гальмують розвиток ракових клітин.
Ну, а що стосується клітковини, то вона ніжна і ефективна. Допомагає справлятися з роботою корисним бактеріям, що населяють шлунково-кишковий тракт, нормалізує, таким чином його роботу.
Цей фрукт не можна вживати занадто часто і у величезних кількостях, адже можна отримати передозування йоду.
Опис плоду та рослини ред.
Плід — ягода. Достигає восени, зелений, овальний, розміри 4-6 × 3-5 см. Запах солодкий, приємний, подібний до суниці. М'якоть плода соковита, желеподібна всередині, і твердіша, дещо грудкувата ближче до шкірки. При достиганні плоди опадають, тому для запобігання пошкодженням їх збирають з дерева нестиглими. Як і в спорідненої гуаяви, текстура м'якоті грудкувата, і тому м'якоть використовується в косметиці як засіб для відлущування. Характерний запах полуниці та ананасу викликаний складними ефірами (в основному етилбензоатом та близькими до нього).
Кора дерева світло-сіра, груба, лускувата.
Витримує заморозки до -15 °C.
Фейхоа в Україні ред.
Вирощується в Криму. Але дуже в малій кількості. Те, що продається в Україні, часто завозять із Грузії або Азербайджану.
Примітки ред.
- ↑ Фейхоа — користь (про корисні властивості фрукта). Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
Посилання ред.
- Фейхоа Селлова // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 438. — ISBN 5-88500-055-7.
- Фейхоа зеллова // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 113. — 224 с.
- Ака (фейхоа) // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 94. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Сезон фейхоа, Високий Замок
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |