Адам Спитек Бжеський
Адам Спитек Бжеський (або Адам Брестський[3], пол. Adam Spytek Brzeski; ? — 1657, Чигирин) — державний діяч Речі Посполитої та короткочасно Війська Запорозького, пінський стольник (1646—1657) й підстароста (1646—1649)[4].
| Адам Спитек Бжеський | |
|---|---|
| Помер | не раніше 6 березня 1657 і не пізніше 16 серпня 1657 Чигирин, Гетьманщина |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | Пинський стольникd[1], учасник виборів короля Польщіd і Пинський підстаростаd[2] |
| Рід | Бреські гербу Правдичd |
| У шлюбі з | Цециля з Войнавd[1] |
 Печатка Адама Бжеського з 1641–1649 років | |
Життєпис
ред.Народився у родині Павла Бжеського та пані N Ґлуховської[5]. Належав до роду Бжеських з Неборова герба Правдич[5][4]. Мав 3 братів: Павла, Самуеля (пінський чашник) та Вавжинця (вишгродський хорунжий)[5]. Двічі одружувався[5]. Перша дружина — Зузанна Йорданівна з Краківських, з якою мав дочку Кристину, видану за пана Пшерадовського, підстолія новогрудського[5]. Вдруге одружився з Цецилією Войнянською, донькою мерецького старости, вона дарувала двох синів, Яна та Олександра, і трьох доньок[5].
Обійняв посади пінського стольника і підстарости у 1646 році[6][4]. У 1648 році був одним з електорів від Пінського повіту, які підтримали обрання Яна II Казимира новим монархом Речі Посполитої[7]. У 1654 році як посол від пінського сеймику брав участь у надзвичайному сеймі[8].
У червні 1657 року, під час повстання під проводом Хмельницького, разом з маршалком Лукашем Єльським на чолі посольства від шляхти Пінського повіту вирушив у Чигирин, у якому 20 червня 1657 року посли склали присягу на вірність Війську Запорозькому та гетьману Богданові Хмельницькому[9]. Тоді ж, перебуваючи з посольством у Чигирині, помер[9].
За твердженням краєзнавця Володимира Леонюка, шляхтича звали Адам Спитко й він був берестейським стольником[10], проте ця звістка не знаходить підтвердження в інших джерелах[11][12][5].
Примітки
ред.- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 309. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 276. — ISBN 978-83-65880-89-5
- ↑ О бунтѣ города Пинска и объ усмиреніи онаго въ 1648 г., 1847, с. 35.
- ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego, 2020, с. 341.
- ↑ а б в г д е ж Niesiecki, 1839, с. 328-329.
- ↑ Błaszczyk та Kijas, 1994, с. 129.
- ↑ Svffragia..., с. 35.
- ↑ Ochmann-Staniszewska та Staniszewski, 2000, с. 383.
- ↑ а б Липинський, 1920, с. 11-14, 228-229.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 286.
- ↑ Липинський, 1920, с. 228-229.
- ↑ Lipiński, 1912, с. 516.
Джерела
ред.- Błaszczyk G.[pl], Kijas A.[pl]. Litwa i jej sąsiedzi od XII do XX wieku. — Wielkopolska Agencja Wydawnicza, 1994. — 210 с. (пол.)
- Леонюк В. Спитко Адам // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 286. — ISBN 966-95063-0-1.
- Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім століттю. — Відень, 1920. — 304 с.
- Lipiński W. Jurament ich mciow panów obywatelów Pińskich, wykonany hetmanowi Bohdanowi Chmielnickiemu 20 czerwca roku 1657 // Z dziejów Ukrainy. — Krakow, 1912. — С. 514—516. (пол.)
- Niesiecki K. Brzeski herbu Prawdzic // Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839. — Т. 2. — С. 328-329. (пол.)
- Ochmann-Staniszewska S.[pl], Staniszewski Z. Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo, doktryna, praktyka. — Wrocław, 2000. — Т. 2. — С. 383. (пол.)
- О бунтѣ города Пинска и объ усмиреніи онаго въ 1648 г. // Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ. Годъ второй. №5. — Отд. III / Найденный Ксен. Антономъ Мошинскимъ. — М. : Университетская типография, 1847. — С. 31–38.
- Svffragia Woiewodztw, y Ziem Koronnych, y Wielk. Xięstwa Litewskiego. Zgodnie ná Náiaśnieyszego Iana Kazimierza, Obránego Krola Polskiego, Wielkiego Xiążęcia Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mázowieckiego, Zmudzkiego, Inflantskiego, Smoleńskiego, Czerniechowskiego, &c. y Szwedzkiego, Gotckiego, Wándálskiego, &c. Dźiedźicznego Krola, Dáne, między Wárszáwą, á Wolą, Dniá 17. Listopada, Roku 1648. — С. 35.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy / Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk; Pod redakcją Andrzeja Rachuby. — Warszawa, 2020. — Т. 8, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XVI-XVIII wiek. — С. 341. — ISBN 978–83–65880–89–5.