Принц Адальберт Фердинанд Беренгар Віктор Прусський (нім. Adalbert Ferdinand Berengar Viktor von Preußen; 14 липня 1884, Потсдам, Німецька імперія — 22 вересня 1948, Ла-Тур-де-Пейльц, Швейцарія) — німецький офіцер, майор Прусської армії і корветтен-капітан крігсмаріне.

Адальберт Фердинанд Прусський
нім. Adalbert Ferdinand von Preußen
Ім'я при народженні нім. Adalbert Ferdinand Berengar Viktor von Preußen
Народився 14 липня 1884(1884-07-14)[1][2]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][3]
Помер 22 вересня 1948(1948-09-22)[1][2] (64 роки)
Ла Тур-де-Пельц[1]
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер ВМФ Німеччини, політик
Alma mater German Imperial Naval Academyd
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Майор, корветтен-капітан
Рід Гогенцоллерни
Батько Вільгельм II Гогенцоллерн
Мати Августа-Вікторія
Брати, сестри Вікторія Луїза Прусська, Вільгельм III, Август Вільгельм Прусський, Йоахім Прусський, Оскар Прусський і Айтель Фрідріх Прусський
У шлюбі з Адельгейда Саксен-Мейнінгенська (1891—1971)
Діти Viktoria Marina Prinzessin von Preußend[2], Viktoria Marina Prinzessin von Preußend[2] і Prince Wilhelm Victor of Prussiad[2]
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Столітня медаль
Столітня медаль
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Орден Османие 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Орден Діамантової зірки Занзібару Вищий орден Хризантеми
Орден Слона
Орден Слона
Орден Серафимів
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Бремен)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»

Біографія ред.

Третій син імператора Вільгельма II і імператриці Августи Вікторії. Названий на честь адмірала принца Адальберта (1811—1873), племінника імператора Вільгельма I. З народження йому прищеплювали любов до моря. Навчався в Плене, потім в Кільській військово-морській школі.

З серпня 1901 року по березень 1902 року здійснив навчальний похід по Середземному морю на корветі «Шарлотта». Похід передбачав і дипломатичні заходи: в Стамбулі, принц провів 6 днів за прийомами в султана і урочистими обідами. В далеких морських походах представляв імператора в іноземних державах, зокрема, в Греції та Китаї. Проживав в Кілі, на скромній віллі Зеелюст.

В ході Першої світової війни служив на лінійному кораблі «Принц-регент Луїтпольд», також брав участь в сухопутних боях у Фландрії. Перед вищим морським командуванням Адальберт лобіював військово-морські погляди Гуго фон Поля. З травня 1917 по березень 1918 року був командиром легкого крейсера «Данциг», на якому служив ще до війни, потім був призначений командиром нового легкого крейсера «Дрезден 2», яким командував до кінця війни. Закінчив війну, командуючи фландрійською флотилією міноносців.

Навесні 1919 року покинув Кіль і переїхав в маєток в Бад-Гомбургу. У 1928 році остаточно покинув Німеччину і переїхав разом з дружиною до Швейцарії, де вони проживали під іменами графа і графині фон Лінген. У політичному житті участі не брав. Не підтримував нацистів.

Сім'я ред.

 
Принц Адальберт з дружиною.

3 серпня 1914 року одружився з принцесою Адельгейдою Саксен-Мейнінгенською. В пари народились 3 дітей

  • Вікторія Марина (4 вересня 1915) — померла через кілька годин після народження.
  • Вікторія Марина (11 вересня 1917 — 22 грудня 1981), була одружена з Кірбі Петерсоном (24 липня 1907 — 4 червня 1984), від якого мала 3 дітей.
  • Вільгельм Віктор (15 лютого 1919 — 7 лютого 1989), одружився з Марією-Антуанеттою, уродженою графинею Гойос (27 червня 1920 — 1 березня 2004), в шлюбі народились 2 дітей.

Нагороди ред.

Галерея ред.

Література ред.

  • Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr 1918, Hrsg.: Marine-Kabinett, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1918, S. 23

Посилання ред.

Примітки ред.