Агітка
57°47′06″ пн. ш. 69°13′15″ сх. д. / 57.785080000027775782° пн. ш. 69.22110000002778918° сх. д. / 57.785080000027775782; 69.22110000002778918
Витік с. Вершинська, Вагайський район Тюменської області, Росія
• координати 57°20′18″ пн. ш. 70°02′26″ сх. д. / 57.33839300002777861° пн. ш. 70.04082900002778445° сх. д. / 57.33839300002777861; 70.04082900002778445
Гирло біля с. Копотіли, Вагайський район Тюменської області, Росія (права притока Вагаю)
• координати 57°47′06″ пн. ш. 69°13′17″ сх. д. / 57.785003000027778342° пн. ш. 69.22153000002778356° сх. д. / 57.785003000027778342; 69.22153000002778356
Басейн ВагайІртишОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни:  Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Тюменська область
Регіон Тюменська область
Вагайський район
Довжина 120 км
Площа басейну: 3 500 км²
Середньорічний стік 7,33 м³/с
Притоки: Великий Ік (л.)
Мапа
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 1,49
 
лютий: 0,99
 
березень: 0,97
 
квітень: 15,50
 
травень: 33,80
 
червень: 13,50
 
липень: 6,06
 
серпень: 3,91
 
вересень: 3,21
 
жовтень: 3,86
 
листопад: 3,10
 
грудень: 1,67
 
с. Мітькинське (27 км від гирла), 1957–1990

Агітка — річка у Росії, права притока Вагаю (басейн Іртиша), тече у Тюменській області на півдні Західно-Сибірської рівнини.

Фізіографія

ред.

Агітка починається за декілька кілометрів на південний захід від села Вершинська Вагайського району Тюменської області. Тече по заболоченій рівнинній місцевості спочатку на північний схід, потім на північ і північний захід; незадовго до злиття з Вагаєм повертає на захід. Агітка впадає у Вагай на 70 км від його гирла, біля села Копотіли, розташованого дещо вище по течії Вагаю.

Єдина крупна притока — річка Великий Ік — впадає в Агітку зліва у верхній течії.

В басейні Агітки багато боліт і дрібних озер, які відіграють важливу роль в регуляції її стоку.

Гідрологія

ред.

Довжина річки 120 км, площа басейну 3 500 км². Середньорічний стік 7,33 м³/с. Виміряння стоку проводилося протягом 34 років (з 1957 по 1990) у селі Мітькинське за 27 км від гирла на висоті 38,4 м. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (0,97 м³/с), максимум — у травні (33,84 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (0,40 м³/с) спостерігався у березні 1989, абсолютний максимум (130 м³/с) — у травні 1987.

Агітка замерзає на початку листопада, скресає у квітні. Живлення мішане з переважанням снігового. Мінімум стоку в літній період, коли річка вільна від криги, спостерігався у серпні і вересні 1989 року — 0,62 м³/с. Річковий стік зазнає значних коливань від року до року. Наприклад, середньорічний стік 1987 року становив 17,49 м³/с, роком пізніше знизився до 5,86 м³/с, а в надзвичайно посушливому 1989 році становив лише 1,89 м³/с.

Інфраструктура

ред.

Агітка повністю знаходиться в межах Вагайського району Тюменської області. Басейн Агітки дуже заболочений, внаслідок чого господарська інфраструктура нерозвинена. Ґрунтові дороги удовж річки існують тільки у нижній та середній течії. Значні населені пункти на річці відсутні, існують лише невеликі села: Вершинська, Тукуз, Казанське, Лямчай, Сулейменська, Мітькинське, Домніно.

Верхів’я Агітки та береги розташованого на схід від неї озера Великий Уват — традиційна область розселення сибірських татар.[2]

Примітки

ред.
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Г. Т. Бакиева, Ю. Н. Квашнин Этнографические исследования на озере Большой Уват [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

ред.