Автономна Радянська Башкирська Республіка

Автоно́мна Башки́рська Радя́нська Респу́бліка (рос. Автоно́мная Башки́рская Сове́тская Респу́блика; башк. Автономиялы Башҡорт Совет Республикасы) — автономна республіка у складі РРФСР.

Автономна Радянська Башкирська Республіка
Держава Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Столиця Стерлітамак[1]
Чисельність населення 1 249 539 осіб[2]
Попередник Мала Башкирія
Наступний Башкирська АРСР[3]
Час/дата початку 20 березня 1919
Час/дата закінчення 14 червня 1922
Площа 93 108 км²
Детальна карта

Утворена 20 березня 1919 року на базі ряду північних повітів (кантонів) Оренбурзької губернії. Спочатку через відсутність у новоствореній автономії міських поселень управління автономією здійснювалося з міста Стерлітамака, що знаходився в сусідній Уфимській губернії.

ІсторіяРедагувати

Докладніше: Мала Башкирія

Після Лютневої Революції 1917 року в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в Оренбурзі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про необхідність створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» у складі федеративної Росії. Обране першим і переобране другим з'їздами Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, які повинні були відбутися в січні 1918 року.

Жовтневий переворот вніс корективи до процесу становлення автономії. 16 листопада 1917 року Башкирське центральне шуро проголошує частини територій Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської губерній автономною частиною Російської республіки — територіально-національної автономії Башкурдістан. Останнє рішення було ухвалене на III Всебашкирському з'їзді (курултаї), який проходив 820 грудня 1917 року в Оренбурзі.

Поняття «Мала Башкирія» було введене в січні 1918 року під час розробки проекту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії були віднесені південна частина Красноуфимського, південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів (Уфимська губернія), східна Бугурусланського (Самарська губернія). Загалом: територія — 78 439 км², населення — 1219,9 тисяч осіб.

20 березня 1919 року було видано «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». Відповідно до «Угоди» була утворена Автономна Радянська Башкирська Республіка (АРБР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався відносно АРБР.

До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.

7 волостей і місто Златоуст Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцкого повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опиту населення.

Прийнята нова адинистративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.

Згідно з «Угодою» місце розташування столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацькій район). У зв'язку з наступом Колчака керівництво республіки було евакуйовано до Саранська, де перебувало з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся до міста Стерлітамак, яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, а в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

Територія складалася на 13 кантонів: Аргаяшский, Бурзян-Тангауровский, Джитировский, Дуванський, Кипчакский, Кудейский, Кущинський, Табынский, Тамьян-Катайський, Ток-Чуранский, Усерганский, Юрматынский і Яланский кантони

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. https://science.openrepublic.ru/ru/articles/80033/
  2. https://science.openrepublic.ru/ru/articles/87772/
  3. https://science.openrepublic.ru/ru/articles/51346/