Авербух Ілля Ізяславич

Ілля Ізяславич Авербух (18 грудня 1973, Москва) — радянський і російський фігурист (танці на льоду). Заслужений майстер спорту Росії. Нагороджений орденом Дружби (2003). По закінченні спортивної кар'єри — підприємець, продюсер власного льодового шоу, хореограф у фігурному катанні.

Авербух Ілля Ізяславич
рос. Илья Изяславич Авербух
Загальна інформація
Громадянство  Росія
Народження 18 грудня 1973(1973-12-18) (50 років)
Москва, СРСР
Зріст 177 см
Спорт
Країна  Росія[1]
Вид спорту фігурне катання
Дисципліна спортивні танці на льоду
Участь і здобутки
CMNS: Авербух Ілля Ізяславич у Вікісховищі

В парі з Іриною Лобачовою[ru]: срібний призер Олімпійських ігор в Солт-Лейк-Сіті, чемпіон світу 2002 року, чемпіон Європи 2003 року, переможець фіналу чемпіонської серії ГРАН-ПРІ 2003, чемпіон Росії (1997, 2000—2002).

В парі з Мариною Анісіною[ru] — дворазовий чемпіон світу серед юніорів (1990 і 1992 рік).

Закінчив Московську державну академію фізичної культури.

Був факелоносцем російської команди на зимових Олімпійських іграх 2014 року.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме багаторазове порушення Державного кордону України — незаконна комерційна діяльність в окупованому РФ Криму)[2].

Біографія ред.

Спортивна кар'єра ред.

Першим тренером Авербуха була Жанна Громова[ru], а згодом — Наталія Лінічук[ru] і Геннадій Карпоносов[ru]. Ілля Авербух в парі з Мариною Анісіною став дворазовим чемпіоном світу серед юніорів (у 1990 та 1992 роках), але потім закохався в Ірину Лобачову, яка каталася з ним в одній групі, але з іншим партнером. Вони почали кататися разом в 1992 році і одружилися у 1995 році. У 1995 році вони переїхали в США, де жили і тренувалися аж до Олімпіади 2002 року. У 1998 році вдало дебютували на зимових Олімпійських іграх. У сезоні 2001—2002 пара пропустила всі етапи серії Гран-прі з причини травми коліна Ірини, яку вона отримала під час тренувань у вересні 2001 року.

У лютому 2002 року пара виборола срібні медалі на Олімпійських іграх в Солт-Лейк-Сіті (США), а також виграла чемпіонат світу.

Пара залишилася в аматорському спорті ще на один сезон, виграла чемпіонат Європи і стала другою на чемпіонаті світу.

Після спорту ред.

 
Льодова вистава «Вогні великого міста»

Закінчивши любительську кар'єру, Лобачова і Авербух вирішили не виступати в професійних шоу на Заході. Вони повернулися в Росію.

У 2004 році організував власне шоу на льоду — проєкт «Льодова Симфонія» — театралізовані льодові вистави за участю зірок світового фігурного катання, олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу і Європи. Компанія займалася організацією таких заходів, як шоу-тур «Росія чекає», «Італійський карнавал», ювілейне шоу Олександра Горшкова «І вічно музика звучить…» в 2006 році, ювілейне шоу, присвячене 60-річчю Тетяни Тарасової в 2007 році.

Є засновником і керівником низки комерційних компаній, що займаються видовищно-розважальної діяльністю та діяльністю у галузі спорту[3].

Компанія «Льодова симфонія» у співпраці з Першим каналом представила глядачам шоу, в яких Авербух виступив як режисер, постановник та хореограф продюсер:

  • 2004 — Льодове Шоу «Разом і Назавжди»
  • 2005 — Льодове Шоу «Сходження»
  • 2006 — «Зірки на льоду»
  • 2006 — Ювілейне шоу Олександра Горшкова «І вічно музика звучить…»
  • 2006 — Шоу «Росія чекає»
  • 2006 — Дитячий Льодовий спектакль «Поки Годинник 12 Б'є»
  • 2007 — Телепроєкт «Льодовиковий період»
  • 2007 — Льодове Шоу «Спляча красуня»
  • 2007 — Льодове Шоу в Сінгапурі
  • 2007 — Всеросійська премія «Кришталевий Лід»
  • 2007 — Ювілейне шоу «Тетяна Тарасова та її учні»
  • 2007 — Шоу Двох Столиць Москва і Санкт Петербург
  • 2008 —Телепроєкт «Льодовиковий період-2»
  • 2008 — Всеросійська премія «Кришталевий Лід»
  • 2009 — Телепроєкт «Льодовиковий період: Глобальне потепління»
  • 2009 — Всеросійська премія «Кришталевий Лід»
  • 2009 — Ювілейне шоу «Великі перемоги Ірини Родніної»
  • 2010 — Льодова Вистава «Вогні великого Міста»
  • 2010 —Телепроєкт «Лід і полум'я»
  • 2010 — Всеросійська премія «Кришталевий Лід»
  • 2011 — Телепроєкт «Болеро»
  • 2011 — Ювілейне шоу «Тріумф Тамари Москвіної»
  • 2012 — Дитячий Льодовий спектакль «Таємниці острова скарбів»
  • 2012 — Телепроєкт «Льодовиковий період: Кубок професіоналів»
  • 2013 — Дитячий Льодовий спектакль «Морозко»
  • 2013 — Телепроєкт «Льодовиковий період: Новий сезон»
  • 2013 — Гастрольний Тур «Серця Чотирьох»
  • 2013 — Гала-Шоу «Рік до Ігор Сочі 2014»
  • 2014 — Дитячий Льодовий спектакль «Мама»
  • 2014 — Церемонія Відкриття Олімпійських Ігор Сочі 2014, блок «Космос»
  • 2015 — Дитячий Льодовий спектакль «Карлсон»
  • 2015 — Телепроєкт «Танцюй»
  • 2015 — Льодовий спектакль «Кармен» [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • 2016 — «Легенди спорту» Гімнастичне Шоу
  • 2016 — Телепроєкт «Льодовиковий період: Новий сезон»
  • 2016 — Дитячий Льодовий спектакль «Нові Бременські Музиканти»
  • 2016 — Драйв-шоу Іллі Авербуха «Буратіно» у парку «УРБАНтіно»
  • 2016 — Відкриття Чемпіонату Світу з Хокею в Москві
  • 2016 — Відкриття Чемпіонату Світу з Хокею з м'ячем в Ульяновську
  • 2017 — Дитячий Льодовий спектакль «Лускунчик і Мишачий Король»
  • 2017 — Ювілейне шоу Тетяни Тарасової «ТАРАСОВА 7.0»
  • 2017 — Драматичний спектакль на льоду «Ромео і Джульєтта» [Архівовано 21 січня 2019 у Wayback Machine.]
  • 2017 — Церемонія Відкриття Фестивалю Національних Видів Спорту в Ульяновську
  • 2018 — Дитячий Льодовий спектакль «Аліса в Країні Чудес»
  • 2018 — Баскетбольне шоу «Гомельський 90»

У 2010 році відбулася прем'єра першого оригінального Російського мюзиклу на льоду «Вогні великого міста», в постановці Іллі Авербуха, гастролі якого відбулися у літній олімпійській столиці Лондон 2012, 2013 відбулося гала-шоу «Рік до Ігор Сочі 2014», в 2014 Іллі Авербуху було довірено створення одного з блоків Церемонії Відкриття XXII Зимових Олімпійських, в 2015 в Сочі в ЛД «Айсберг» глядачам був представлений льодовий спектакль «Кармен», після якого режисер розпочав роботу над новим масштабним проєктом драматичним спектаклем на льоду «Ромео і Джульєтта» прем'єра якого відбулася в липні 2017 року в Сочі.

У ході президентських виборів 2018 року був довіреною особою Володимира Путіна[4].

З 1 квітня по травень 2018 року — продюсер, член журі і тренер команди телевізійного проєкту «Льодовиковий період. Діти» на Першому каналі.

Особисте життя ред.

Батьки — інженер і підприємець Ізяслав Наумович Авербух (нар. 1947) і мікробіолог, педагог Юлія Марківна Бурдо (нар. 1949). Брат, Данило Авербух (нар. 1990), чемпіон Європи з фехтування (рапіра) серед кадетів.

З 1995 по 2007 рік був одружений на Ірині Лобачовій. Син — Мартін (нар. у 2004 році) після розлучення батьків проживає з батьком[5].

Фільмографія ред.

Ролі в кіно ред.

  • 2004 — Час жорстоких — Ілля Гаврилов, журналіст
  • 2005 — Ніч в стилі Disco — юнак на льоду
  • 2008 — Жаркий лід — Грає самого себе
  • 2012 — Після школи — Водій Іллі Авербуха

Нагороди та премії ред.

Державні нагороди ред.

Громадські нагороди ред.

  • Лауреат національної премії «Росіянин року» (2008 рік)[6].
  • Лауреат національної телевізійної премії ТЕФІ-2008 за вищі досягнення в галузі телевізійних мистецтв (заснована фондом «Академія Російського Телебачення») з проєктом «Льодовиковий період» у номінації «Розважальна програма: гра» (2008 рік)[7].
  • «Людина року» за версією журналу "GQ (2007)
  • Лауреат Премії Олега Янковського «Творче відкриття» (2015)
  • Член Міжнародного єврейського спортивного залу слави(2015)

Спортивні досягнення ред.

(з Іриною Лобачовою)

Змагання/Сезон 1993-1994 1994-1995 1995-1996 1996-1997 1997-1998 1998-1999 1999-2000 2000-2001 2001-2002 2002-2003
Зимові Олімпійські ігри 5 2
Чемпіонати світу 13 15 6 7 4 4 4 3 1 2
Чемпіонати Європи 9 5 5 4 3 4 3 3 1
Чемпіонати Росії 2 3 3 1 2 2 1 1 1
Фінали Гран-Прі 5 4 3 4 2 1
Skate America 2 2 2 2 2
Skate Canada 4 3
Nations Cup 3 4
Trophee Lalique 1 2
Cup of Russia 2 2 2 2 1
NHK Trophy 8 2 2 1
Ігри доброї волі 2 2

(з Анісіною)

Змагання 1989-1990 1990-1991 1991-1992
Чемпіонати світу серед юніорів 1 4 1

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. http://www.isuresults.com/bios/isufs00000281.htm
  2. Центр «Миротворець»: Авербух Ілля Ізяславич
  3. Сведения об организациях и ИП, в которых участвует Авербух И. И. / огрн.онлайн[недоступне посилання]
  4. Кто еще будет агитировать за Владимира Путина. Ведомости. 22 січня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 1 січня 2021.(рос.)
  5. «Мы сейчас живём с Мартином вдвоём». Илья Авербух рассказал о сыне-подростке. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
  6. «Россиянин года» на сайте Российской Академии бизнеса и предпринимательства. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 16 серпня 2020.
  7. ТЭФИ-2008. Вручение телепремии прошло без телетрансляции. РИА Новости. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.