Аваруїт
Аваруї́т — мінерал, самородний сплав нікель—залізо координаційної будови.
| Аваруїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Awr[2] |
| Хімічна формула | Ni2Fe або Ni3Fe |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AE.20[3] |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сіро-білий |
| Сингонія | кубічна |
| Просторова група | кристалографічна група 221d[4] |
| Спайність | недовершена |
| Твердість | 5 |
| Густина | 8,1 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Big Bayd |
 Аваруїт у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Містить Ni — 67,7 %; Fe — 32,3 %.
Ізотропний.
Вперше знайдено у 1885 році.
Зустрічається як вторинний мінерал у серпентинізованих перидотитах, серпентинітах, трахітах, кварцових порфірах. Зустрічається в гірських породах і в метеоритах. Виявлений у місячному ґрунті. Рідкісний.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аваруїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Аваруїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В.С., Суярко В.Г., Іщенко Л.В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Mineraldata [Архівовано 11 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Webmin [Архівовано 12 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Каталог мінералів [Архівовано 7 січня 2007 у Wayback Machine.]