Абдурахман Вабері (фр. Abdourahman Waberi, 20 липня 1965, Джибуті, тоді — заморська територія Франції) — джибутійський письменник. Живе у Франції, пише французькою мовою.

Абдурахман Вабері
фр. Abdourahman A. Waberi
Народився 20 липня 1965(1965-07-20)[1][2] (58 років)
Джибуті, Джибуті[3]
Країна  Джибуті
 Франція
 Сомалі
Діяльність письменник, літературний критик
Alma mater Університет Бургундіїd, Університет Париж X Нантер і Університет Кан-Нормандіяd
Науковий ступінь доктор філософії[d] (2012)
Науковий керівник Jean-Marc Mourad[4]
Знання мов французька[5][6]
Заклад Інсбруцький університет і Університет Джорджа Вашингтона
Нагороди
IMDb ID 4105214
Сайт rgsll.columbian.gwu.edu/abdourahman-waberi

Біографія ред.

З небагатої сім'ї. У 1985 приїхав у Францію, навчався англістики в Кані, потім в університеті Бургундії в Діжоні. У 1993 захистив диплом по творчості Нуруддіна Фараха, почав працювати над дисертацією, де задумував зіставити творчість Фараха і Ассії Джебар, не завершив її. Дебютував як прозаїк в 1994 році. У 19962005 викладав англійську мову в ліцеях Руана і Лізьє.

Твори ред.

  • Край без тіні/ Le Pays sans ombre (новели), Serpent à plumes, Paris, 1994 (Головна премія за франкомовну новелу Королівської академії французької мови і літератури Бельгії)
  • Записки номада/ Cahier nomade (новели), Serpent à plumes, Paris, 1996 (Велика літературна премія Африки)
  • L œil nomade: voyage à travers le pays Djibouti, CCFAR/L Harmattan, Djibouti/Paris, 1997
  • Бальбала/ Balbala (роман), Serpent à plumes, Paris, 1998
  • Урожай черепів/ Moisson de crânes, Serpent à plumes, Paris, 2000 (про геноцид в Руанді)
  • Les Nomades, mes frères vont boire à la Grande Ourse (поема), Hachette Éducation, Paris, 2000
  • Rift, routes, rails (роман), Gallimard, Paris, 2001
  • Транзит/ Transit (роман), Gallimard, Paris, 2003
  • У Сполучених Штатах Африки/ Aux États-Unis d'afrique (роман), Jean-Claude Lattès, Paris, 2006
  • Пасаж сліз/ Passage des larmes (роман), Jean-Claude Lattès, Paris, 2009

Визнання ред.

Премія Стефана Георге (Дюссельдорф, 2006) та ін. нагороди. У 2010 входив до журі Дублінської літературної премії. У 20052006 — гість DAAD в Берліні, 2010-2011 роки — стипендіат Французької академії в Римі (Вілла Медічі). Проза Вабері перекладена на багато мов Європи, на сомалійську мову, видана шрифтом Брайля. У 2005 французький журнал Lire включив його в число 50 письменників завтрашнього дня. Жан-Марі Гюстав Леклезіо згадав його у своїй нобелівській промові (2008) як одного з найбільших письменників Африки. В 2010 році в Автономному університеті Барселони відбувся міжнародний колоквіум, присвячений творчості Вабері.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Babelio — 2007.
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #120235927 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. https://www.theses.fr/2012PA100096
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl