Trichys fasciculata
| Trichys fasciculata | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Trichys fasciculata Shaw, 1801 | ||||||||||||||||||
 Мапа розповсюдженості виду Trichys fasciculata | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Їжатець довгохвостий (Trichys fasciculata) — єдиний представник роду Trichys з родини Їжатцевих, що мешкає на частині Малайського півострова, на островах Борнео й Суматра у лісах та посівних площах.
Зовнішня морфологія ред.
Зовні нагадує великого щура. Довжина голови й тіла 350—480 мм, хвоста — 175—230 мм, вага: 1,75-2,25 кг. Хутро зверху коричневе, знизу білувате. Тіло покрите рівними, гнучкими голками помірної довжини. Так як голки знаходяться переважно ззаду, при обороні він повертається спиною до противника. Хвіст коричневий і лускатий; він легко відривається і багато дорослих особин, особливо жіночої статі, — безхвості. Передні ноги мають чотири пальці, а задні — п'ять, всі пов'язані безперервними мембранами і озброєні товстими кігтями.
Поведінка ред.
Їжатець довгохвостий не може ощетинюватись і тріскотіти своїми голками. Активність проявляє переважно вночі. Хоча він — переважно наземна істота, все ж він є хорошим альпіністом, вилазячи за продовольством на дерева й кущі. Притулок знаходить у природних печерах, кам'яних щілинах, підземних норах, виритих іншими ссавцями; можуть також рити нори самі у м'якому ґрунті тропічних лісів. Головним чином травоїдні (особливо люблять фрукти, насіння, пагони бамбука), але поживою можуть бути й безхребетні. Є повідомлення, що він знищує ананаси в деяких областях.
Джерела ред.
- Сайт МСОП [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite]
- Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world. — 1999. — Vol. 1.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |