Іщенко Андрій Венедиктович

Іщенко Андрій Венедиктович (Ishchenko Andriy Venedyctovych, Ищенко Андрей Венедиктович) (20 серпня 1937, с. Ободівка — 2 червня 2005, Київ) — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, Заслужений артист УРСР.

Іщенко Андрій Венедиктович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 20 серпня 1937(1937-08-20)
Місце народження с. Ободівка, СРСР СРСР
Дата смерті 2 червня 2005(2005-06-02) (67 років)
Місце смерті м. Київ, Совське кладовище, Україна Україна
Поховання Совський цвинтар
Роки активності 1964—1985
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Професія Оперний співак
Освіта Київська Консерваторія ім. П. І. Чайковського
Співацький голос Тенор
Колективи Київський оперний театр
Нагороди Заслужений артист УРСР

БіографіяРедагувати

Народився 20 серпня 1937 року в с. Ободівка, Вінницької області, Тростянецького району.
У 1959—1965 роках навчався у Київській консерваторії в класі Римми Андріївни Разумової.
У 1964—1985 роках — соліст Київського театру опери та балету.
У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
У 1985 році залишив сцену за станом здоров'я.
У 1986 по 1988 роках — викладач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
З 1988 по 1991 роки — завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.

Родина: дружина - Іщенко (Щербіна) Віра Миколаївна (25.10.44 р.н.), концертмейстер Оперної студії Київської консерваторії. Діти: дочка - Іщенко Олександра Андріївна (29.07.1965 р.н.), син - Іщенко Максим Андрійович (20.03.1968 р.н.).

Онуки: Іщенко Єлізавета Максимівна (18.09.1992 р.н.) та Іщенко Ілля Сергійович (15.11.1993 р.н.)[1] [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]


Помер 2 червня 2005 року після тривалої хвороби. Похований на Совському кладовищі м. Києва.

РепертуарРедагувати

— Денис, опера «Купальна іскра», Б. Підгорецького, 1963.
- Маріо Каварадоссі [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Тоска» (Tosca) Дж. Пуччіні, 1965.
 — Лєнський, опера «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
 — Альфред, опера «Травіата» Дж. Верді.
 — Вертер, опера «Вертер» Ж. Массне.
 — Едгар, Артур, опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
 — Герман Аріозо, опера «Пікова дама» П. Чайковського, (1966).
- Василь [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Милана» Г. Майбороди, 1967.
- Богун, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, 1967.
- Петро [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка, 1967.
 — Гнат, опера «Полководець» Б. Лятошинського 1970.
 — Кавалер де Гріє, опера «Манон» Ж. Массне, 1975.

Також виконував естрадні та народні українські, російські та неаполітанські пісні.

На телеекраніРедагувати

Художній фільм «Театр и поклонники», 1967.
Телефільм «Мастера искусств Украины», 1970.
Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя» [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], 1970.
Документальний фільм «Мой папа — оперный певец», 2011.

Аудіозаписи та відеозаписиРедагувати

«Пливе моя душа» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Пам'яті Андрія Іщенка (До 70-річчя з дня народження)(DVD+CD) 2007.
https://www.youtube.com/user/Aleksandra651

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Іщенко Андрій Венедиктович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  2. Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine. www.music-review.com.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 4 березня 2020. 
  3. Журнал перець 1980 06. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2021. 

[1][2][3]

  1. Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 4 березня 2020. 
  2. Історія школи - Ободівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. obodivka-school.vn.sch.in.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  3. Gazeta.ua (21 лютого 2018). На 77-м году жизни скончался автор всенародной песни "Чернобрывцы". Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2020.