Іщенко Андрій Венедиктович
Іщенко Андрій Венедиктович (Ishchenko Andriy Venedyctovych, Ищенко Андрей Венедиктович) (20 серпня 1937, с. Ободівка — 2 червня 2005, Київ) — український оперний співак (тенор), соліст Київського оперного театру, Заслужений артист УРСР.
| Іщенко Андрій Венедиктович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 серпня 1937 |
| Місце народження |
с. Ободівка,  СРСР |
| Дата смерті | 2 червня 2005 (67 років) |
| Місце смерті |
м. Київ, Совське кладовище,  Україна |
| Поховання | Совський цвинтар |
| Роки активності | 1964—1985 |
| Громадянство |
СРСР, Україна |
| Національність | українець |
| Професія | Оперний співак |
| Освіта | Київська Консерваторія ім. П. І. Чайковського |
| Співацький голос | Тенор |
| Колективи | Київський оперний театр |
| Нагороди |
 |
БіографіяРедагувати
Народився 20 серпня 1937 року в с. Ободівка, Вінницької області, Тростянецького району.
У 1959—1965 роках навчався у Київській консерваторії в класі Римми Андріївни Разумової.
У 1964—1985 роках — соліст Київського театру опери та балету.
У 1968 році отримав звання Заслуженого артиста УРСР.
У 1985 році залишив сцену за станом здоров'я.
У 1986 по 1988 роках — викладач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
З 1988 по 1991 роки — завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Київського педагогічного інституту ім. Драгоманова.
Родина: дружина - Іщенко (Щербіна) Віра Миколаївна (25.10.44 р.н.), концертмейстер Оперної студії Київської консерваторії. Діти: дочка - Іщенко Олександра Андріївна (29.07.1965 р.н.), син - Іщенко Максим Андрійович (20.03.1968 р.н.).
Онуки: Іщенко Єлізавета Максимівна (18.09.1992 р.н.) та Іщенко Ілля Сергійович (15.11.1993 р.н.)[1] [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Помер 2 червня 2005 року після тривалої хвороби. Похований на Совському кладовищі м. Києва.
РепертуарРедагувати
— Денис, опера «Купальна іскра», Б. Підгорецького, 1963.
- Маріо Каварадоссі [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Тоска» (Tosca) Дж. Пуччіні, 1965.
— Лєнський, опера «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського.
— Альфред, опера «Травіата» Дж. Верді.
— Вертер, опера «Вертер» Ж. Массне.
— Едгар, Артур, опера «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті.
— Герман Аріозо, опера «Пікова дама» П. Чайковського, (1966).
- Василь [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Милана» Г. Майбороди, 1967.
- Богун, опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, 1967.
- Петро [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], опера «Наталка Полтавка» М. Лисенка, 1967.
— Гнат, опера «Полководець» Б. Лятошинського 1970.
— Кавалер де Гріє, опера «Манон» Ж. Массне, 1975.
Також виконував естрадні та народні українські, російські та неаполітанські пісні.
На телеекраніРедагувати
Художній фільм «Театр и поклонники», 1967.
Телефільм «Мастера искусств Украины», 1970.
Художній фільм «Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя» [Архівовано 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], 1970.
Документальний фільм «Мой папа — оперный певец», 2011.
Аудіозаписи та відеозаписиРедагувати
«Пливе моя душа» [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Пам'яті Андрія Іщенка (До 70-річчя з дня народження)(DVD+CD) 2007.
https://www.youtube.com/user/Aleksandra651
ДжерелаРедагувати
- І. М. Лисенко «Словник співаків України», Нью-Джерсі, 1997.
- Ободівська сільська рада [Архівовано 13 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- [1]
- [2]
- В журналі "Перець №6 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений солісту.[3]
ПосиланняРедагувати
- Іщенко Андрій Венедиктович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 264.
- Вшанування пам'яті Іщенка Андрія Венедиктовича
ПриміткиРедагувати
- ↑ Іщенко Андрій Венедиктович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Згадаємо Андрія Іщенка | Music-Review Ukraine. www.music-review.com.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Журнал перець 1980 06. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 11 квітня 2021.
- ↑ Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Історія школи - Ободівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. obodivka-school.vn.sch.in.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (21 лютого 2018). На 77-м году жизни скончался автор всенародной песни "Чернобрывцы". Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2020.